Парагвай зіткнувся з масштабним фінансовим потрясінням, яке переросло в політичну кризу. 3 листопада Центральний банк країни взяв під контроль цифровий банк Ueno на тлі критичної нестачі капіталу і пообіцяв вкладникам компенсації з фонду гарантування депозитів.
Наслідки виявилися катастрофічними: близько 3 млн клієнтів миттєво втратили доступ до своїх рахунків. Під заморожування потрапили й державні кошти в обсязі $800–850 млн, що посилило тиск на бюджет і фінансову систему країни.
Ситуація спровокувала хвилю протестів. На їхньому тлі президент Сантьяго Пенья, який до 2025 року володів часткою в групі, що контролювала Ueno, оголосив про відставку. Однак парламент відмовився її прийняти, а нижня палата одноголосно проголосувала за імпічмент глави держави.
Що стоїть за крахом Ueno
Випадок демонструє фундаментальні ризики, пов'язані з цифровими банками та криптоорієнтованими фінансовими структурами: недостатня капіталізація, непрозорість резервів і висока залежність від довіри клієнтів здатні призвести до миттєвого колапсу. Заморожування державних коштів в обсязі майже мільярда доларів перетворює корпоративну кризу на системну.
Політична реакція — від спроби добровільної відставки до одноголосного голосування за імпічмент — підкреслює, наскільки глибоко фінансові провали в цифровому сегменті можуть дестабілізувати інститути влади.
Аналіз Cryptalist: Інцидент з Ueno підтверджує, що цифрові банки без адекватного нагляду і прозорих резервів залишаються джерелом системного ризику для національних економік. Для ринку цей кейс слугує сигналом: регуляторний тиск на криптоорієнтовані фінансові структури посилюватиметься, а інвестори переглянуть оцінку країнових ризиків у юрисдикціях із цифровою фінансовою інфраструктурою, що формується.