Казахстан готує новий закон «Про ринок капіталу», який замінить документ, що діє понад 20 років. Реформа обіцяє інвесторам більше захисту, а бізнесу — простіший доступ до грошей з біржі.
Проєкт закону та програму розвитку ринку до 2030 року представили в уряді. Засідання провів віцепрем'єр-міністр національної економіки Серік Жумангарін, документи підготовлено за дорученням президента.
Для громадян це шанс отримати більше інструментів для довгострокових заощаджень. Головний ризик поки що в слабких торгах: на такому ринку складніше швидко продати папери за справедливою ціною.
Ринок зріс удвічі, але торгують на ньому мало
Ринок акцій і облігацій за п'ять років зріс майже вдвічі. Його обсяг збільшився з 51,1 трлн тенге ($114 млрд) у 2021 році до 99,8 трлн тенге ($222,6 млрд) у 2025-му. Кількість рахунків роздрібних інвесторів за підсумками дев'яти місяців 2026 року перевищила 5 млн.
Значну частину зростання дали розміщення акцій квазідержавних компаній і переоцінка емітентів. Оборотність акцій, тобто частка паперів, які реально переходять з рук у руки, становить 1,4% при цілі 5–10%. У облігацій показник тримається близько 9% при орієнтирі 20–25%. Вартість ринку зростає, а кількість угод помітно відстає.
Держава домінує, бізнесу не вистачає доступу
Капіталізація ринку акцій досягла 41,8 трлн тенге ($93,2 млрд), або 26% ВВП. Обсяг ринку облігацій становив 58 трлн тенге ($129,3 млрд), що відповідає 36% ВВП. При цьому борговий ринок майже повністю пов'язаний з державою.
Держпапери займають 59% цього ринку, борг квазідержавного сектору — ще 30%. Частка приватного бізнесу становить лише 11%. Для інвесторів це невеликий вибір приватних паперів, а для компаній — складний шлях до ринкового фінансування.
Програма до 2030 року включає сім напрямів і 35 стратегічних ініціатив: пенсійні активи, інвестфонди, боргові папери, похідні інструменти та вихід компаній на IPO. Окремо виділено малий і середній бізнес, якому випуск паперів поки що обходиться занадто дорого.
Що зміниться для інвесторів і компаній
Новий документ замінить чинний з 2003 року закон «Про ринок цінних паперів». Регулювання наблизять до стандартів ЄС і IOSCO. Воно охопить не лише класичні цінні папери, а й похідні інструменти та цифрові фінансові активи.
Влада планує запровадити єдині критерії кваліфікованого інвестора та зобов'язати брокерів виконувати доручення клієнтів на найвигідніших для них умовах. Компаніям спростять вихід на біржу через принцип «єдиного вікна» на базі Центрального депозитарію. Для пожвавлення торгів впровадять позику цінних паперів і короткі продажі, посилять роботу маркет-мейкерів і розширять доступ іноземних інвесторів до казахстанських акцій.
ЦФА та ESG: ринок змінюється ще до закону
Закон охопить і цифрові фінансові активи. Перший практичний крок уже зроблено: компанія ALTA Telecom випустила на KASE перші в Казахстані ЦФА. Інструмент допоможе залучати гроші малому та середньому бізнесу, однак ризик за такими паперами несуть самі інвестори.
Великим компаніям з 2027 року доведеться проходити ESG-перевірку перед отриманням банківського кредиту — оцінку ризиків для відповідності вимогам міжнародних фінансових організацій.
Аналіз Cryptalist: Казахстан формує інституційну базу, яка може перетворити формально великий ринок на реально ліквідний. Ключовий сигнал для інвесторів — включення цифрових активів до єдиного регуляторного контуру, що знижує правову невизначеність для токенізованих інструментів. Однак без зростання частки приватного бізнесу та оборотності паперів реформа залишиться структурою на папері.