Міністр цифрових технологій Узбекистану Шерзод Шерматов закликав державні органи та приватні компанії терміново посилити захист персональних даних на тлі стрімкого розвитку штучного інтелекту (ШІ). Посадовець не підтвердив повідомлення про можливий витік даних 27 млн громадян, але прямо попередив: гарантій від подібних інцидентів не існує.
Такі інциденти загрожують громадянам насамперед шахрайством, а бізнесу та держорганам — новими витратами. Міністр закликає закладати кошти на кібербезпеку разом з інвестиціями в ШІ. Фахівці із захисту даних, навпаки, у виграші: попит на них, за прогнозом голови Мінцифри, зростатиме.
Гарантій немає: ШІ прискорив пошук уразливостей
Шерматов прокоментував у Telegram заяву «етичних хакерів» із групи Butterfly про те, що у відкритий доступ могли потрапити відомості про 27 млн громадян. У групі стверджують, що нічого не зламували: її учасники лише зібрали дані минулих витоків, які влада не підтверджувала, і опублікували телефон самого міністра.
Міністр не підтвердив названу групою цифру, але й не став виключати нових інцидентів. «Те, що витік поки не набув подальшого поширення, аж ніяк не гарантує, що подібне не станеться завтра, якщо не вжити термінових заходів!» — попередив він. Голова Мінцифри також нагадав про нещодавній інцидент із Binance, через яку викрали понад $6,3 млрд.
Шерматов вважає, що ШІ «поклав початок справжньої революції у виявленні уразливостей у застарілих інформаційних системах». З 2020 року кількість знайдених проблем зросла в кілька разів. Тому, на його думку, разом з інвестиціями в штучний інтелект мають зростати й вкладення в захист від пов'язаних із ним загроз: «Якщо вважати такі витрати нецільовими для розвитку ШІ, ризики лише зростатимуть».
Голова Мінцифри закликав усі організації, включно з державними та комерційними, постійно шукати й своєчасно усувати уразливості, виділяти додаткові кошти на захист систем і готувати кадри. Він порадив фахівцям стежити за повідомленнями Центру кібербезпеки СГБ і служби UzCERT про нові проблеми. Попит на експертів з кібербезпеки, за прогнозом міністра, зростатиме, тому профільні університети мають приділяти увагу цьому напряму.
Ціна витоків: шахраї, штрафи та спільний центр СНД
Учасники фіктивного кол-центру в Ташкенті телефонували громадянам від імені банків, вивідували персональні дані, викрадали гроші з карток і брали кредити на ім'я постраждалих. Підозрювані вивели за кордон через криптовалюту суму, еквівалентну $8 млн, а до групи входив співробітник відділу кібербезпеки одного з банків.
Саме банки та криптоканал регулятори зараз беруть під посилений контроль: 13 жовтня стало відомо, що ЦБ Узбекистану оштрафував вісім банків за підсумками вересня за порушення нормативів і закону. Національне агентство перспективних проєктів (НАПП) паралельно оновило правила для криптобірж: перевірку клієнтів можна передавати спеціалізованим організаціям, а про підозрілі операції потрібно повідомляти захищеними каналами.
Гроші в таких схемах часто йдуть за кордон, тому раніше на саміті СНД президент Шавкат Мірзійоєв запропонував створити спільний контактний центр Співдружності проти транскордонних кіберзлочинів. За словами глави держави, шахрайство з використанням інформаційних технологій уже завдає серйозної шкоди громадянам і бізнесу та створює ризики для фінансових систем країн СНД.
Аналіз Cryptalist: Кейс Узбекистану ілюструє глобальний тренд, що формується: генеративний ШІ знижує поріг входу для атакуючих і водночас прискорює аудит застарілої інфраструктури, оголюючи накопичені за роки уразливості. Для криптосектору це подвійний сигнал — посилення KYC-процедур і контролю транзакційних потоків з боку регуляторів стає неминучим, а попит на рішення у сфері комплаєнсу та кібербезпеки перетворюється на самостійний інвестиційний сегмент. Учасникам ринку слід закладати репутаційні та операційні ризики, пов'язані з витоками даних, у свої довгострокові стратегії.