У вересні центральні банки світу продовжили нарощувати золоті резерви, і в центрі цієї тенденції опинилися країни Центральної Азії. Узбекистан увійшов до трійки найбільших покупців металу серед центробанків, а Казахстан також поповнив запаси. Для жителів і бізнесу обох країн зростаючий запас золота може стати додатковою опорою національних валют у періоди турбулентності.
Росія, навпаки, стала найбільшим продавцем металу за місяць. Продаж приносить їй кошти тут і зараз, але зменшує резерв на чорний день. Покупці ж ризикують втратити частину вартості запасів, якщо золото подешевшає.
Центральна Азія купує, Росія продає
Центральний банк Узбекистану придбав сім тонн золота у вересні та посів третє місце у світі за обсягом закупівель. Згідно з даними Всесвітньої ради з золота (WGC), більше купили лише Польща (25 тонн) і Китай (23 тонни).
Узбекистан нарощує резерви не перший місяць. Раніше регулятор придбав 16 тонн у II кварталі й тоді також посів третє місце у світі, а золотий запас країни становив близько 431 тонни. Великий запас металу допомагає захистити суми від зовнішніх шоків, але робить резерви чутливішими до коливань ціни.
Казахстан додав до резервів п'ять тонн золота за місяць і теж опинився серед помітних покупців. Йорданія, Чехія та Болівія купили менше — чотири, дві та одну тонну відповідно.
Росія опинилася на протилежному полюсі та скоротила запаси металу на шість тонн — сильніше за будь-яку іншу країну у вересні. У підсумку сусіди по регіону розходяться в стратегії: Узбекистан і Казахстан нарощують золоту частину резервів, а в Росії вона зменшується.
Хто ще впливає на ціну золота
Вересневі закупівлі вписуються в ширшу тенденцію. Центробанки придбали 321 тонну металу у III кварталі — на 42% більше, ніж роком раніше, і цей попит підтримує ціну навіть на тлі охолодження роздрібного попиту до зливків і прикрас.
Спекулянти при цьому діють у зворотному напрямку. Вони п'ятий тиждень поспіль скорочують позиції й з 22 вересня позбулися золота на $19,5 млрд. Такий розпродаж загрожує короткостроковим інвесторам подальшим зниженням ціни, хоча довгостроковим, за оцінкою аналітиків, дає шанс купити дешевше.
Тиск спекулянтів не завадив металу подорожчати: 4 листопада ціна повернулася вище $4000 за унцію після проміжних виборів у США на тлі ослаблення долара. Для країн, які накопичують золото, зростання ціни збільшує вартість резервів, але робить кожну нову тонну дорожчою.
Аналіз Cryptalist: Розбіжність стратегій центробанків Центральної Азії та Росії відображає різну пріоритетність завдань — захист валютної стабільності проти потреби в ліквідності. Стійкий попит інституційних покупців формує фундаментальну підтримку золоту, тоді як тиск спекулянтів створює лише короткострокову волатильність. Для крипторинку це сигнал: золото зберігає роль захисного активу, і його динаміка залишається важливим індикатором апетиту до ризику.