Демократи здобули перемогу на проміжних виборах у США та отримали контроль над обома палатами Конгресу. Для криптоіндустрії це означає втрату надійної підтримки у Вашингтоні, на якій ринок зростав останні два роки.

Палата представників переходить до демократів уперше за вісім років: за оцінками, вони займуть близько 255 місць за необхідних для більшості 218, а також отримають контроль над Сенатом. Новий склад Конгресу розпочне роботу 3 січня 2027 року.

Президентом залишається Дональд Трамп. В інтерв'ю він заявив, що готовий прийняти результати виборів і працюватиме з демократами. Водночас майбутній голова комітету з нагляду Роберт Гарсія вже назвав першу ціль розслідувань — криптовалютні проєкти родини Трампа, які принесли президенту понад $1 млрд.

Головний ризик — затягування правил

Олексій Зюзін, генеральний директор Інституту розвитку криптоіндустрії Росії, зазначає, що Трамп залишається президентом, тому говорити про розворот передчасно. Однак просування його ініціатив тепер сильніше залежатиме від домовленостей із демократами. Головний ризик — затягування зрозумілих правил: бізнесу складніше планувати інвестиції, коли вимоги до бірж, випуску токенів і криптосервісів стають предметом політичного торгу.

Олександр Бражников, виконавчий директор РАКІБ, погоджується: проблеми почалися ще до виборів — у вересні демократи й частина республіканців заблокували просування CLARITY Act, законопроєкту про структуру крипторинку. Одним із ключових конфліктів стали криптобізнеси Трампа. За його прогнозом, ймовірність швидкого ухвалення сприятливої для індустрії версії закону тепер знижується. Серед наслідків він виокремлює збереження невизначеності для бірж і емітентів токенів, складнощі з плануванням нових продуктів та інвестицій, зростання витрат на юридичний супровід і перевагу великих компаній, здатних оплачувати дотримання складних вимог. Це радше гальмо розвитку бізнесу, ніж автоматична заборона криптовалют.

Вето, маніпуляції та зміна курсу

Дмитро Зуєв, член експертної ради Держдуми з регулювання крипторинку, акцентує увагу на збереженні за Трампом права вето. Експерт нагадує про попередню політику демократів: обережне ставлення до криптопроєктів, жорстка централізація, цифровий долар і CBDC. Трамп, за його словами, докорінно змінив цей курс, дав проєктам більше свободи, виключив CBDC і зробив ставку на доларові стейблкоїни. Такий вибір Зуєв називає правильним для фінансової моделі США, але попереджає: «Трамп великий маніпулятор і постійно маніпулює ринками». Реакцію ринку він очікує холодною, з деяким дампом, хоча більшість проєктів децентралізовані й працюють незалежно від держав.

Вплив на біткоїн і ринок загалом

Щодо біткоїна думки збіглися: робити висновок про неминуче падіння лише за підсумками виборів не варто. Зюзін очікує підвищеної волатильності, але нагадує, що динаміку визначатимуть також ставки ФРС, доступність грошей і попит великих інвесторів. Бражников додає, що біткоїн постраждає від законодавчого гальмування менше, ніж бізнес, який залежить від нових дозволів і класифікації токенів, але від загального розпродажу ризикових активів він не захищений. Альткоїни та DeFi будуть чутливішими до невизначеності, однак прогнозувати однакове падіння всіх альтів некоректно — значення мають якість проєкту та його юридична конструкція.

Зі стейблкоїнами ситуація стійкіша. Закон GENIUS підписано 18 липня 2025 року, і вибори його не скасовують. Зюзін нагадує, що в Сенаті його підтримали 18 демократів, тому вважати всю партію противником криптовалют неправильно і можливість домовитися про правила зберігається. «Для зрілого бізнесу прозорі та здійсненні вимоги можуть бути кориснішими за постійні обіцянки послаблень», — додає він.

Три сценарії

  • Базовий — політичний глухий кут: Трамп зберігає свою лінію, демократи гальмують закони й посилюють розслідування, а криптовалюти стають чутливішими до новин;
  • Негативний — конфлікт перетворюється на системний тиск, і найбільше постраждають проєкти з непрозорою структурою та слабким правовим захистом;
  • Позитивний — двопартійний компроміс щодо захисту інвесторів і обмеження конфліктів інтересів за збереження можливостей для криптобізнесу.

Ухвалення GENIUS Act показало, що міжпартійна згода за окремими напрямами можлива. «Для крипторинку це передусім втрата частини очікувань швидкої лібералізації, а не кінець інституційного розвитку», — підсумовує Бражников.

Аналіз Cryptalist: Ринок входить у фазу політичної невизначеності, де ключовим драйвером стає не законодавчий прогрес, а ризик регуляторного застою та посилення розслідувань. Найуразливішими є альткоїни та проєкти з непрозорою структурою, тоді як біткоїн і стейблкоїни зберігають відносну стійкість завдяки децентралізації та вже ухваленому закону GENIUS. Інституційним інвесторам доцільно закладати в оцінки підвищену волатильність і уважно стежити за компромісними сигналами з Конгресу.