Фондовий і строковий ринки Московської біржі не працюватимуть 31 грудня 2026 року — майданчик збереже стандартний графік в інші робочі дні місяця. Останнім торговим днем року на цих ринках стане 30 грудня.
Для інвесторів, які розраховують зафіксувати річний результат або перебудувати портфель під закриття календарного періоду, це означає одне: всі операції необхідно завершити в попередні сесії. Головний ризик для приватних учасників ринку — реакція на новини останнього дня року — стане можливою лише після свят, тоді як інші робочі дні грудня пройдуть за звичайним розкладом, і угоди можна планувати заздалегідь.
Ключові зміни в графіку
Біржа також скасувала додаткові торгові сесії вихідного дня 28 і 29 листопада. Для приватних інвесторів, які торгують по суботах і неділях, це означає паузу до понеділка, 30 листопада.
Кожен торговий день для самого майданчика — це комісійний дохід, розмір якого залежить від оборотів. Сукупний обсяг торгів на ринках Московської біржі в жовтні становив 212,9 трлн рублів.
Ці надходження особливо важливі на тлі погіршення фінансових результатів майданчика. Чистий прибуток Московської біржі за РСБУ за дев'ять місяців 2026 року скоротився на 26,8% у річному вираженні — до 61,61 млрд рублів, а в третьому кварталі — на 5,5%, до 2,22 млрд рублів.
Криптовалютний вектор
Грудень важливий для біржі й з іншої причини: з 1 грудня майданчик планує запустити торги BTC, ETH і USDT. Це буде перший у Росії організований ринок цифрових валют. Некваліфіковані інвестори зможуть купувати криптовалюту лише після тестування, через одного брокера і на суму до 300 000 рублів на рік. Розклад торгів цифровими валютами збігатиметься з графіком фондового ринку, тому 31 грудня, найімовірніше, стане вихідним і для криптовалютних угод.
Аналіз Cryptalist: Скасування торгів 31 грудня знижує ліквідність в останні сесії року та підвищує ризик підвищеної волатильності при закритті позицій 30 грудня. Для крипторинку Московської біржі, що формується, синхронізація з фондовим графіком означає відсутність цілодобової торгівлі — важливе структурне обмеження, яке інституційні учасники враховуватимуть при оцінці нового інструменту.