Співвідношення пут- і колл-опціонів на американські акції (Put/Call Ratio) піднялося до 0,86. Це другий за величиною показник у поточному році — вищим він був лише в середині березня.
Індикатор відображає баланс між купівлею захисних пут-опціонів і ставками на зростання через колл-опціони. Пут-опціон — це страховка від падіння вартості акцій, його купують за побоювань зниження ринку. Колл-опціон, навпаки, являє собою ставку на зростання. Коли співвідношення зростає, це сигналізує про посилення попиту на захист.
За один день показник додав 0,05, або 6,17%. Протягом усього літа та осені він тримався в діапазоні 0,50–0,70. А наприкінці травня опускався нижче 0,40 — тоді інвестори, навпаки, майже не виявляли занепокоєння.
Такий різкий стрибок зазвичай відбувається після відчутного падіння ринку. Інвестори лякаються і починають масово скуповувати захисні інструменти.
Чому страх на ринку вважають добрим знаком
Згідно з оцінкою засновника інвестиційного сервісу AlphaTarget Пуру Саксена, який раніше керував фондами в Гонконзі, до мінімуму залишилося зовсім небагато. Коли майже всі вже застрахувалися від падіння, продавати захист більше нема кому. Ті, хто хотів вийти, вже вийшли. Решта сидять у захисних позиціях і чекають. У такий момент будь-яка хороша новина здатна розвернути ринок угору.
Саме тому трейдери називають Put/Call Ratio контріндикатором. Чим сильніший страх, тим ближче розворот. І навпаки: коли страховку майже ніхто не купує, як у травні, ринок може бути перегрітим.
Показник 0,86 не гарантує, що падіння закінчилося. У березні індикатор піднімався ще вище — приблизно до 0,90 — і ринку знадобився час, щоб заспокоїтися. Але такі піки рідко тримаються довго. Вони відзначають момент, коли продавати вже пізно, а купувати ще страшно. Досвідчені трейдери в такі дні не відкривають нових ставок на падіння і починають придивлятися до покупок, перевіряючи сигнал за іншими даними — обсягами торгів, рухом індексів та індексом волатильності VIX.
Аналіз Cryptalist: Поточна динаміка Put/Call Ratio відображає класичну картину капітуляції роздрібних інвесторів перед потенційним розворотом. Однак стійкість відновлення залежатиме від підтвердження сигналу обсягами та зниженням індексу волатильності. Інституційні учасники традиційно розглядають подібні екстремуми як зону накопичення, а не подальшого зниження.