Центральні банки п'яти країн ЄАЕС — Росії, Білорусі, Казахстану, Вірменії та Киргизстану — провели узгодження підходів до цифрових валют і регулювання віртуальних активів. Майданчиком для 31-го засідання Консультативної ради з валютної політики став білоруський Несвіж, а російську делегацію очолила голова Банку Росії Ельвіра Набіулліна. Ключовою темою стала не лише емісія цифрових валют центробанків, а й захист громадян від фінансових шахраїв.
Для вкладників і бізнесу такий формат діалогу обіцяє більш передбачувані транскордонні платежі всередині союзу. Однак конкретних термінів і рішень щодо цифрових валют регулятори поки не назвали — робота перебуває на стадії звіряння позицій.
Що обговорювали в Несвіжі
Учасники розглянули перспективи впровадження цифрових валют центральних банків — електронної форми національних грошей — і загальні контури регулювання віртуальних активів. Голова Нацбанку Киргизстану Алмаз Бакетаєв представив оцінку економічної ситуації в країні та заходи щодо утримання стабільності цін.
Окремий блок засідання було присвячено платіжним системам і цифровим технологіям. Представники Нацбанку Киргизстану розповіли про захист від кіберзагроз і несанкціонованих платежів, про проєкт цифрового сома та про підходи до регулювання віртуальних активів. Казахстан представляли одразу два регулятори — Національний банк і Агентство з регулювання та розвитку фінансового ринку (АРРФР) на чолі з Мадіною Абилкасимовою. Сторони обмінялися досвідом протидії шахрайським операціям.
Центробанки Вірменії, Білорусі, Казахстану та Росії також представили оцінки економічної ситуації у своїх країнах, обговоривши інфляцію, причини зростання цін і грошово-кредитну політику — фактори, від яких безпосередньо залежать ставки за кредитами та вкладами. За підсумками зустрічі підписано низку угод, покликаних посилити взаємодію на фінансовому ринку союзу. Наступне засідання ради відбудеться в Росії у 2027 році.
Цифровізація фінансів у ЄАЕС: що вже відбувається
Нацбанк Киргизстану, який представив у Несвіжі проєкт цифрового сома, розраховує почати тестування його платформи лише у 2027 році, хоча пілот спочатку планували на IV квартал 2026-го. Для бізнесу затримка обертається невизначеністю: учасникам платіжної системи доводиться готувати інфраструктуру, не знаючи ні термінів масового запуску, ні вартості проєкту.
Казахстан паралельно переводить у цифровий формат роздрібну торгівлю: прем'єр-міністр Олжас Бектенов доручив прискорити цифровізацію близько 600 торгових ринків і створити для них інформаційну систему. Влада розраховує вивести бізнес із тіні та збільшити податкові надходження — логіка та сама, що й у центробанків у боротьбі з шахрайством: чим більше операцій проходить через цифрові системи, тим простіше їх контролювати.
Закони зрештою закріплюють правила для цифрових фінансів, і в Росії до їх підготовки залучають штучний інтелект: профільний комітет Держдуми з цифрового розвитку отримає власного ШІ-агента для обробки законодавчих ініціатив. За задумом, експерти та регіони зможуть швидше доносити ідеї до депутатів, однак поки неясно, за якими критеріями алгоритм відбиратиме та об'єднуватиме пропозиції.
Аналіз Cryptalist: Синхронізація підходів у ЄАЕС формує передумови для єдиного регуляторного контуру, але відсутність термінів і конкретики щодо віртуальних активів зберігає високу невизначеність для інституційних учасників. Пріоритет боротьби з шахрайством і цифровізації платежів сигналізує про рух союзу до контрольованої моделі ринку, де криптоактиви інтегруватимуться в периметр нагляду, а не розвиватимуться поза ним.