У жовтні 2026 року казахстанський тенге зміцнився щодо євро на 2,5%, до 505,14 тенге, але подешевшав щодо рубля, юаня та долара. Поїздки та покупки в єврозоні для казахстанців стали дешевшими, тоді як витрати в Росії та Китаї зросли. Водночас в Узбекистані пропозиція валюти за дев'ять місяців зросла швидше за попит, і дефіцит на внутрішньому ринку скоротився до $6,6 млрд — це послаблює тиск на сум, але не знімає його повністю.

Слабкий тенге вигідний казахстанським експортерам із виручкою в рублях і юанях, а зростання пропозиції в Узбекистані полегшує місцевим компаніям купівлю валюти для імпорту. Висновок для обох країн спільний: курс національної валюти дедалі сильніше залежить від зовнішньої торгівлі та експортної виручки, а отже, залишається чутливим до її коливань.

Тенге зміцнився щодо євро, але поступився рублю

Тенге в жовтні 2026 року в середньому зміцнився щодо євро на 2,5%, до 505,14 тенге. Національна валюта при цьому ослабла щодо долара на 0,2%, до 450,62 тенге, і щодо юаня — на 0,5%, до 67,38 тенге.

Найбільше тенге подешевшав щодо рубля — на 2,7%, до 5,42 тенге. Експортери з рублевою виручкою від цього виграють, оскільки під час конвертації вони отримують більше грошей, тоді як товари та поїздки до Росії для казахстанців дорожчають.

Національна валюта за підсумками жовтня подорожчала щодо 31 із 48 грошових одиниць, які відстежує Нацбанк, зберегла курс щодо індійської рупії та подешевшала щодо решти. Тенге зміцнювався щодо всіх основних торговельних валют ще в квітні, липні та серпні 2026 року, а в жовтні поступився рублю, юаню та долару.

В Узбекистані валюти на ринку стає більше

Попит на іноземну валюту на внутрішньому ринку Узбекистану в січні – вересні 2026 року зріс на 17,9% у річному вираженні, до $50,4 млрд. Пропозиція без урахування операцій регулятора збільшилася швидше — на 25,3%, до $43,8 млрд, і розрив скоротився з $7,79 млрд до $6,6 млрд.

Пропозиція особливо помітно випереджала попит у компаній: їхня потреба у валюті за дев'ять місяців зросла на 15,3%, а продажі — на 26,7%. Експортна виручка за цей період збільшилася на 28,1%, до $16,6 млрд, і теж підтримала ринок. Бізнес продав на внутрішньому ринку $9,5 млрд, або 57,2% цієї суми, — на 33% більше, ніж роком раніше.

Населення теж активніше продавало валюту: громадяни обміняли в комерційних банках $18,9 млрд — у 1,2 раза більше, ніж за дев'ять місяців 2025 року ($15,3 млрд). Самі фізособи купили близько $11 млрд, тобто продають вони помітно більше, ніж купують.

Регулятор також стерилізував додаткову ліквідність від операцій з монетарним золотом, тобто вилучав зайві суми з економіки через продаж валюти та інші інструменти. Так ЦБ дотримується принципу нейтральності: ці операції не повинні впливати на грошову масу та курс сума.

Золото, банки та кредити: що ще змінюється на фінансових ринках регіону

Тема золота для Узбекистану не випадкова: у серпні Центробанк купив 8 т металу і став другим найбільшим покупцем у світі після Китаю. Чим більше дорогоцінного металу регулятор купує у місцевих виробників, тим більше сумів потрапляє в економіку, — звідси й необхідність стерилізації.

Основний потік валюти від населення проходить через комерційні банки, тому регулятор уважно стежить за ними: у вересні ЦБ Узбекистану оштрафував вісім банків за недотримання пруденційних нормативів і порушення, виявлені під час перевірок. Ці нормативи — вимоги до капіталу та ліквідності, і їх дотримання захищає клієнтів, які обмінюють гроші.

Жовтневе ослаблення тенге виявилося на руку казахстанцям, які в липні – вересні стали активніше купувати готівкові рублі в обмінниках. Російська валюта тоді дешевшала, а в жовтні її середній курс зріс на 2,7%, тому зроблені запаси в перерахунку на тенге могли подорожчати.

Великий бізнес Казахстану з 2027 року, окрім валютних ризиків, зіткнеться з новою вимогою: перед отриманням банківського кредиту компанії проходитимуть ESG-перевірку — оцінку екологічних і соціальних ризиків. Процедура додасть позичальникам клопоту, але допоможе відповідати вимогам міжнародних фінансових організацій та інститутів розвитку.

Аналіз Cryptalist: Динаміка тенге і сума підтверджує спільний для регіону тренд — курси національних валют дедалі більше визначаються структурою зовнішньої торгівлі, а не внутрішньою грошовою політикою. Для Узбекистану випереджальне зростання пропозиції валюти та активні продажі з боку бізнесу й населення формують фундамент для поступового зміцнення сума, тоді як чутливість тенге до рубля та юаня зберігає ризики для казахстанських імпортерів. Cryptalist оцінює ці процеси як фактор, що потребує уважного моніторингу під час роботи з активами та платіжними потоками в Центральній Азії.