Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв підтримав впровадження штучного інтелекту в сільське господарство. Технологія відкриває шлях до скорочення витрат на воду, енергію та пестициди, а країні — до статусу одного з ключових продовольчих центрів Євразії на тлі глобального дефіциту продовольства. Однак економічний ефект від інновації поки що розподіляється вкрай нерівномірно.

За оцінками дослідження про застосування ШІ в агросекторі, до 2050 року населення Землі може досягти 9,7 млрд осіб, а виробництво продуктів харчування потрібно буде наростити приблизно на 70%. Традиційних методів для цього недостатньо — необхідний перехід до «Сільського господарства 4.0», де працюють інтернет речей, аналітика даних, автоматизація та ШІ.

За традиційного підходу агроном не може обстежити кожну ділянку великого поля й одночасно врахувати зв'язки між погодою, ґрунтом і станом рослин. Алгоритм об'єднує дані з дронів, датчиків і метеостанцій, порівнює їх із показниками минулих років і допомагає точніше прогнозувати врожай, знаходити проблемні ділянки та вибирати строк збирання. Загалом економія від використання ШІ коливається від 50% до 95% і залежить від культури, щільності бур'янів та умов у полі.

Чому вигода поки що дістається великим господарствам

Бар'єри для впровадження ШІ мають технічний, економічний та інституційний характер. Ефективність управління водою залежить від доступності комунальної інфраструктури та хмарних обчислювальних платформ. Технічна проблема виникає й під час оцінки врожайності: нейромережі добре працюють на знайомих полях, тоді як аграріям потрібні моделі, що розуміють загальні закономірності. У випробуваннях на шести полях у Канаді кореляція прогнозу на знайомих ділянках становила 0,81, а на незнайомих знизилася до 0,39 — розрив у 52%, критичний для довіри користувачів.

Ще одна перешкода — ціна: не кожен фермер може купити дрони або найняти фахівців. Реальний ефект від ШІ зараз отримують переважно забезпечені підприємства. Для більшості казахстанських аграріїв масове впровадження нейромереж поки що в новинку: цифровізацію виробництва вони вже освоїли, але зрозуміти користь ШІ та підібрати інструменти під свої завдання їм ще належить. Планується впровадити точне землеробство та «розумні ферми», створити єдину галузеву платформу й сформувати озеро даних — спільне сховище інформації галузі.

Схожий процес відбувається і в Росії, де ринок ШІ в агропромисловому комплексі до 2030 року може зрости у 20 разів. Як і в Казахстані, раніше за всіх виграють ті, хто швидше перейде на цифрові технології, а господарства, що затягнули з цифровізацією, ризикують втратити конкурентоспроможність.

Які ще сфери Казахстан переводить на ШІ

Нові технології змінюють і доступ бізнесу до грошей: з 2027 року великим компаніям Казахстану доведеться проходити ESG-перевірку перед отриманням кредиту. ШІ-системи вже знизили частоту шахрайських операцій у 5–8 разів в окремих сценаріях, але автоматизація впирається у витрати на обчислювальні потужності. Влада застосовує той самий підхід і до державних видатків: нейромережа шукатиме необґрунтовані витрати в бюджеті, а чотири ключові фінансові системи країни увійдуть до єдиної цифрової екосистеми. Система Smart Data Finance вже звіряє дані з 80 джерел і знаходить розбіжності між офіційними доходами людей та їхнім майном.

Аналіз Cryptalist: Кейс Казахстану ілюструє класичну проблему впровадження ШІ в капіталомістких галузях: технологія здатна дати економію 50–95%, але поріг входу закріплює перевагу за великими господарствами, посилюючи концентрацію ринку. Для інвесторів це сигнал про формування нового класу агротехнологічних активів і попиту на обчислювальну інфраструктуру, тоді як дрібні виробники залишаються в зоні ризику. Успіх ініціативи визначатиметься не стільки якістю алгоритмів, скільки доступністю хмарних потужностей і швидкістю цифровізації галузі.