Російський регулятор провів чітку межу між корпоративним і приватним використанням некастодіальних криптогаманців. Бізнесу такі інструменти залишили для міжнародних розрахунків, тоді як приватним інвесторам прямий доступ до них закрили, зобов'язавши діяти через кастодіального посередника за кордоном.

Де проходить межа заборони

Перший заступник голови Банку Росії Володимир Чистюхін у кулуарах форуму з корпоративного управління, організованого Московською біржею, роз'яснив логіку обмежень. За його словами, норми закону про обіг криптовалют щодо некастодіальних гаманців не поширюються на сферу міжнародних розрахунків.

Некастодіальним називають гаманець, ключі від якого зберігаються у самого власника, а не у біржі чи банку. «Щодо проведення міжнародних розрахунків використання некастодіальних гаманців допускається», — підкреслив Чистюхін.

Для приватних інвесторів правила суворіші. Під час підготовки законопроєкту регулятор детально обговорював доступ російських інвесторів до таких гаманців, але зрештою вирішив не допускати їхнього прямого використання для вкладень. Пріоритетом став захист інвесторів від ризиків, насамперед у контексті боротьби з відмиванням злочинних доходів і державного контролю.

Канал для переказів при цьому зберігається. Чистюхін уточнив, що обмеження не заважають переказати криптовалюту з кастодіального гаманця в російській інфраструктурі на аналогічний гаманець в іноземній юрисдикції, звідки кошти потім можна спрямувати на некастодіальний.

Контроль і захист інвесторів в інших рішеннях ЦБ

Жорсткість регулятора й раніше пояснювалася зовнішніми ризиками: у вересні ЦБ не підтримав експеримент, який відкрив би некастодіальні гаманці всім учасникам ринку, а не лише компаніям у зовнішньоекономічній діяльності. За оцінкою регулятора, такий крок дав би FATF — міжнародній групі з боротьби з відмиванням грошей — привід посилити обмеження проти Росії щодо звичайних платежів.

Контролюється й перша ланка дозволеного маршруту — кастодіальні гаманці всередині країни. ЦБ виніс на обговорення правила для цифрових депозитаріїв, за якими вони мають відхиляти перекази криптовалюти без відомостей про сторони операції.

Цифровий рубль регулятор вибудував за зворотним принципом: рахунок перебуває на платформі регулятора, і за збереження коштів відповідає він сам. Директор департаменту національної платіжної системи Алла Бакіна порівняла такий гаманець із кімнатою, увійти до якої можна через застосунок будь-якого банку, але ключі є лише у власника.

Про захист інвесторів ЦБ говорить і на ринку облігацій, де голова регулятора Ельвіра Набіулліна не бачить хвилі дефолтів: папери з неплатежами займають лише 0,1% ринку. Рейтингові агентства за законопроєктом, який уже пройшов перше читання, присвоюватимуть компаніям статус «під наглядом», щоб держателі паперів раніше дізнавалися про проблеми позичальників.

Аналіз Cryptalist: Регулятор вибудовує асиметричну модель, у якій некастодіальні гаманці залишаються інструментом зовнішньоекономічних розрахунків, але не роздрібних інвестицій. Така архітектура знижує ризики комплаєнсу для бізнесу, однак перекладає витрати й залежність від іноземних посередників на приватних інвесторів, що в перспективі обмежує ліквідність і глибину внутрішнього крипторинку.