Казахстан передає штучному інтелекту функцію пошуку необґрунтованих витрат у державному бюджеті. Чотири ключові фінансові системи країни об'єднуються в єдину цифрову екосистему, яка охопить весь шлях бюджетних грошей — від планування до аудиту.

Про плани створення такої інфраструктури повідомив міністр штучного інтелекту та цифрового розвитку Жаслан Мадієв. Ініціатива передбачає фундаментальну перебудову архітектури державних фінансів: розрізнені системи планування, виконання, обліку та аудиту будуть модернізовані й зведені в єдиний контур. Усередині нього алгоритми самостійно виявлятимуть витрати без обґрунтування та блокуватимуть неефективні трати.

Єдина екосистема та цифровий тенге

Частина інструментів уже працює. Система Smart Data Finance звіряє дані з 80 джерел — про нерухомість, автомобілі та земельні ділянки — і виявляє розбіжності між офіційними доходами громадян та їхніми активами. Цифровий тенге дозволяє відстежувати бюджетні гроші за кожною окремою транзакцією. Антифрод-контроль у системі обов'язкового медичного страхування за дев'ять місяців 2026 року запобіг втратам на 23,4 млрд тенге.

Схожим шляхом іде й Росія. У проєкті бюджету на 2027–2029 роки на федеральний проєкт «Штучний інтелект» закладено понад 35 млрд рублів. Мінфін планує застосовувати ШІ-моделі для прогнозу доходів казни, а цифровий рубль уже використовують для контролю витрат — він показує, на що йде кожен виділений рубль.

Що це означає для громадян та економіки

Головний наслідок — прозорість економіки. Держава бачить рух кожного бюджетного тенге чи рубля і водночас звіряє доходи громадян з їхнім майном. Розбіжність між зарплатою та активами стає приводом для запитань від податкової.

Для економіки плюс полягає у зниженні втрат від шахрайства та необґрунтованих витрат. Мінус — чим більше даних збирає держава, тим гострішим стає питання їхнього захисту і того, хто вирішує, яка трата є «необґрунтованою».

Автоматичний контроль здатен вдарити й по тих, хто його запустив. Показовим є приклад Воронежа, де впровадили ШІ-систему «Дозор» — автомобіль із камерами, що фіксує графіті та сміття на вулицях. Коли алгоритм не знаходив порушника, відповідальність переходила на районні управи та мерію. За вересень чиновникам надійшло понад сто адміністративних справ на суму близько 2 млн рублів, і мерія тепер оспорює їх в арбітражному суді. Алгоритм не робить винятків для замовника — під оцінку ШІ потраплять і витрати самих відомств, які його впровадили.

Для криптоіндустрії обидва кейси важливі як демонстрація реального застосування CBDC. І цифровий тенге, і цифровий рубль використовують насамперед для бюджетного контролю.

Аналіз Cryptalist: Кейси Казахстану та Росії підтверджують тренд, що формується: державні цифрові валюти виходять за межі пілотних платежів і стають інструментом фіскального нагляду. Для ринку це сигнал про зростання інституційного інтересу до програмованих грошей, однак водночас посилює регуляторний тиск і питання приватності, що може стримувати масове прийняття CBDC. Інвесторам варто розглядати подібні ініціативи як індикатор довгострокового зсуву в бік контрольованих цифрових інфраструктур.