Казахстанська фондова біржа (KASE) здійснила історичну угоду — перший у країні випуск і розміщення цифрових фінансових активів (ЦФА). Новий інструмент відкриває малому та середньому бізнесу доступ до капіталу швидше й дешевше, однак суттєве послаблення у вигляді відмови від обов'язкового аудиту звітності перекладає тягар оцінки кредитного ризику на плечі самих інвесторів.
Емітентом дебютного випуску виступило ТОО «ALTA Telecom», що спеціалізується на телекомунікаційній інфраструктурі та обслуговуванні інформаційно-комунікаційного обладнання. Організатором розміщення стала дочірня структура АТ «Банк ЦентрКредит» — АТ «BCC Invest». За структурою папери нагадують класичні облігації: власникам ЦФА періодично виплачуватимуть дохід, а наприкінці строку обігу погасять номінальну вартість.
Що ЦФА дають бізнесу і чим ризикують інвестори
Активи випущені в електронно-цифровій формі безпосередньо на платформі ЦФА, оператором якої виступає сама KASE. Перша угода підтвердила готовність інфраструктури забезпечувати повний цикл операцій — від випуску й обліку до розміщення паперів.
Площадка передбачила низку послаблень для емітентів: до грудня вона не стягує комісій і зборів, процедуру реєстрації прискорили й спростили, а аудит фінансової звітності не вимагається. Для невеликої компанії це відчутно полегшує вихід на ринок позикових грошей — не потрібно витрачати час і кошти на зовнішню перевірку.
Однак у послаблень є зворотний бік. Оскільки аудит не обов'язковий, інвестори отримують менше перевірених відомостей про фінансовий стан емітента і змушені покладатися на власну оцінку його надійності. Крім того, нульові комісії діють лише до грудня, тому реальна вартість випуску для компаній стане зрозумілою пізніше.
Де ще Казахстан шукає гроші для бізнесу і бюджету
Паралельно регулятори впорядковують норми для кредитних організацій: Агентство з регулювання та розвитку фінансового ринку (АРРФР) і Нацбанк запропонували позбутися дублювання вимог до активів, якими забезпечені ЦФА. Посилювати умови відомства не мають наміру, але зберуть усі критерії в одному документі, щоб клієнтам банків було простіше розібратися в правилах роботи з такими паперами.
Держава також шукає дешеві гроші: Мінфін планує позичити в Китаї до $2 млрд через панда-облігації — папери в юанях на материковому ринку КНР. За словами глави відомства Маді Такиева, під 1,82% річних такий борг обходиться бюджету дешевше за внутрішні позики, а отже, гроші всередині країни залишаються дорогими і для бізнесу.
Компаніям доводиться враховувати й обмежені можливості місцевих інвесторів: засновник сервісу оренди електросамокатів Jet Мейрамбек Абелкасов планує вийти на IPO за кордоном після 2028 року, сумніваючись, що в Казахстані вдасться зібрати потрібний капітал. При цьому Jet уже регулярно розміщує валютні облігації на KASE та Міжнародній біржі «Астана» (AIX).
Казахстан розраховує не лише на позики, а й на приватний капітал: американський підприємець Баладжі Шрінівасан порівняв Астану з Дубаєм і закликав інвесторів вкладатися в місто Алатау. За задумом президента, там дозволять оплачувати покупки криптовалютою, і разом із ЦФА на KASE це вписується в курс влади на розвиток цифрових фінансів.
Аналіз Cryptalist: Запуск ЦФА на KASE — значущий крок в інституціоналізації цифрових активів у Центральній Азії, але спрощений режим без обов'язкового аудиту формує ринок з асиметрією інформації, де премія за ризик лягає на роздрібних інвесторів. Стійкість моделі залежатиме від того, наскільки швидко регулятори запровадять стандарти розкриття та оцінки забезпечення, а також від реального попиту інституційних учасників після скасування нульових комісій у грудні.