Російські регулятори більше не розраховують на добровільну відповідальність бізнесу в питаннях інформаційної безпеки. Представники ФСТЕК і Національного координаційного центру з комп'ютерних інцидентів (НКЦКІ) при ФСБ відкрито сумніваються, що компанії здатні самостійно підтримувати належний рівень кіберзахисту. Висновок однозначний: без жорстких вимог і фінансового тиску ситуація не зміниться.
Чому регулятори не вірять у свідомість бізнесу
Начальник управління ФСТЕК Павло Жиров у рамках SOC Forum зазначив, що відомство послідовно підштовхує організації до заходів кіберзахисту, однак на практиці ініціативи нерідко ігноруються. За його словами, регулятору пропонують підвищити штрафи, хоча конкретні ініціатори не уточнюються. Сам Жиров сумнівається в ефективності такого підходу: оборотні штрафи за порушення у сфері персональних даних, розмір яких прив'язаний до виручки компанії, діють з 30 травня 2025 року.
Жиров переконаний, що мотивувати бізнес потрібно інакше — наприклад, через зарплату відповідальних співробітників. При цьому прихильники посилення продовжують наполягати на своєму, і він припустив, що за поточного ставлення компаній до інформаційної безпеки справа зрештою дійде до вищих штрафів.
Співробітник НКЦКІ при ФСБ Іван Мінаєв налаштований ще песимістичніше: він не вірить, що ситуація покращиться сама собою без жорстких заходів з боку регуляторів.
Заступник начальника управління ФСТЕК Павло Зенкін підкреслив, що розуміння важливості ІБ у компаній все ж з'являється, але, як правило, після новин про чужі інциденти. Керівник бачить, як постраждала схожа організація з тим самим обладнанням, і тільки тоді починає діяти. Жиров погодився з позицією колег.
Статистика порушень: прогрес є, але недостатній
Зенкін навів дані щодо значущих об'єктів критичної інформаційної інфраструктури (ЗОКІІ) — систем, від яких залежить робота ключових галузей. Служба перевірила понад 2000 таких об'єктів за 2024 рік і виявила в них щонайменше 2141 порушення. У 2026 році кількість порушень становила 593 — менше, ніж роком раніше. Рівень захищеності зростає, але, за визнанням регулятора, недостатньо.
Технологічний контекст: ставка на вітчизняні чипи
Бізнес тим часом чекає на підтримку не лише в регулюванні, а й у технологіях. Компанії запросили 15 млрд рублів на вітчизняні чипи та прискорювачі для штучного інтелекту, розраховуючи отримати дослідний зразок до 2030 року. Тема безпосередньо пов'язана з кіберзахистом: від обладнання залежить безпека систем, а компанії поки що закуповують його за кордоном, оскільки фабрик для випуску сучасних ШІ-процесорів у Росії немає.
Держава тримає під контролем і нові платіжні інструменти: Держдума відхилила законопроєкт про розрахунки в зовнішній торгівлі золотими стейблкоїнами — токенами, курс яких прив'язаний до ціни золота. Проти виступили профільний комітет і уряд, а бізнесу для транскордонних платежів доведеться спиратися на чинні механізми, включно з експериментальними правовими режимами (ЕПР), де нові правила спочатку перевіряють на практиці.
Аналіз Cryptalist: Курс на посилення кіберрегулювання в Росії формує стійкий тренд: витрати на інформаційну безпеку стають не опціональною статтею бюджету, а обов'язковою умовою ведення діяльності. Для ринку це означає зростання попиту на рішення у сфері кіберзахисту та аудиту, тоді як компанії з низькою культурою ІБ зіткнуться зі зростаючим фінансовим і репутаційним тиском. Інвесторам варто враховувати, що регуляторний фактор дедалі частіше стає невід'ємною частиною оцінки операційних ризиків у технологічному та фінансовому секторах.