Підключення невеликого банку до платформи цифрового рубля реально коштує від 25 до 31 млн рублів. Самі кредитні організації раніше називали цифри в рази вищі — до 100 млн рублів. Саме цей розрив між оцінкою регулятора та фактичними витратами учасників ринку стає ключовою точкою напруги під час впровадження нової форми національної валюти.
Оцінку в 25–31 млн рублів підготувала Асоціація ФінТех спільно з банками. Регулятор вважає її цілком реалістичною: підсумкова сума залежить від того, як влаштована IT-інфраструктура конкретного банку і скільки в ній доведеться доопрацьовувати.
Платформа цифрового рубля — це система Банку Росії, через яку проходять усі операції з новою формою грошей. Банки підключають до неї свої застосунки, щоб клієнти могли відкривати цифрові гаманці та здійснювати платежі.
Чому оцінки розходяться
За попередніми даними регулятора, банки найчастіше завищують витрати на підключення. Причина — некоректне трактування встановлених правил і стандартів Банку Росії. Водночас учасники ринку наполягали на сумі до 100 млн рублів.
Для невеликого банку це дуже серйозні гроші. Керуючий директор рейтингів фінансових інститутів Національного рейтингового агентства Костянтин Бородулін оцінив витрати на впровадження та обслуговування нової інфраструктури в перший рік приблизно в 100 млн рублів. Для банку з другої сотні за розміром це до 10% капіталу або два-три річні прибутки.
Навіть сума, яку регулятор вважає реалістичною, забере від половини до майже всього річного прибутку такої кредитної організації.
Як заощадити на підключенні
Знизити витрати допоможуть «коробкові» рішення, які вже розробляють кілька IT-вендорів. Це готові продукти, що не потребують написання з нуля, — зокрема адаптери та системи дистанційного банківського обслуговування (мобільні та інтернет-банки). За даними регулятора, банки, які використовують такі продукти, зазначали, що з виходом нових версій ПЗ підключення ставало дешевшим і швидшим.
Другий спосіб — хмарна інфраструктура. Деякі вендори пропонують на її основі рішення під ключ. Подальший розвиток цього напряму пов'язаний з ухваленим законом про IT-аутсорсинг і хмарні послуги для фінансових організацій.
Правила та строки підключення
Масовий запуск цифрового рубля відбувся 1 вересня. Згідно із законом, підписаним у липні 2025 року, обов'язок працювати з ним виникає в учасників ринку поетапно:
- першими — найбільші банки та торгові компанії з виручкою за попередній рік понад 120 млн рублів;
- до 1 вересня 2027 року — банки з універсальною ліцензією та їхні клієнти з річною виручкою понад 30 млн рублів;
- до 1 вересня 2028 року — решта банків і продавці з виручкою менше 30 млн рублів на рік.
Наразі до платформи підключилися 36 банків. З них 21 зробив це на вимогу закону, ще 15 — добровільно. Користувачі відкрили 270 000 рахунків, 15 000 з яких припадають на юросіб та індивідуальних підприємців.
Платформа продовжує обростати функціями. До кінця листопада на ній запрацює сервіс підписок, а у 2027 році регулятор протестує офлайн-платежі.
Аналіз Cryptalist: Розрив між оцінкою регулятора (25–31 млн рублів) і фактичними очікуваннями банків (до 100 млн рублів) відображає фундаментальну проблему впровадження державних цифрових валют — невизначеність вартості інтеграції для невеликих гравців. Для банків другої сотні витрати в розмірі двох-трьох річних прибутків створюють реальний тиск на капітал і можуть прискорити консолідацію сектора. Ринку доведеться спостерігати, наскільки «коробкові» та хмарні рішення справді скоротять витрати і чи не перетвориться цифровий рубль на чинник нерівності між великими та малими кредитними організаціями.