Біткоїн, судячи з усього, двічі проходить через одні й ті самі цінові рівні — спочатку на піку ейфорії, а потім на піку страху. Ця закономірність простежується протягом усієї історії активу і заслуговує на пильну увагу.

Степенева модель описує довгострокове зростання біткоїна єдиною плавною кривою. На графіку з логарифмічною шкалою вона перетворюється на пряму лінію з трьома межами: нижньою, середньою та верхньою. Ціна майже весь час коливається між ними, а вихід за верхню або середню лінію зазвичай збігається з бичачим ринком.

Що показує степенева модель

Після кожного бичачого ралі біткоїн розганяється до піку, потім падає і довго торгується нижче. Через кілька років ціна знову повертається до того самого пікового значення — але на цей момент нижня межа моделі встигає піднятися до цього рівня. Так колишній максимум перетворюється на новий мінімум: раніше ціна билася в нього зверху, тепер спирається на нього знизу.

На графіку ці повернення позначені горизонтальними лініями, які тягнуться від вершини кожного циклу до точки, де ціна знову торкнулася того самого рівня:

  • близько $20 — від піку 2011 року до 2013 року;
  • близько $100–200 — всередині 2013 року;
  • близько $1 000 — з кінця 2013 по 2017 рік;
  • близько $20 000 — з кінця 2017 по 2021 рік;
  • близько $60 000 — з 2021 року дотепер.

Чому рівні повторюються

Логіка така, ніби біткоїну необхідно пройти через кожну значущу ціну двічі: один раз на максимумі ейфорії і один раз на максимумі страху. Першого разу ринок розганяє ціну до піку, другого — вже охололий ринок повертається до того самого значення, але тепер це дно, а не вершина.

Остання лінія на графіку починається з піку 2021 року і доходить до поточного моменту, де ціна знову тримається біля нижньої межі моделі. Якщо закономірність збережеться, ціна минулого піку з часом перетвориться на надійну зону підтримки — купівля на страху біля нижньої межі моделі може стати виграшною стратегією.

Аналіз Cryptalist: Степенева модель демонструє стійку структурну логіку, в якій минулі максимуми послідовно стають зонами накопичення. Для інституційних інвесторів це підкреслює цінність рівнів минулого циклу як орієнтира для усереднення позицій. Однак модель описує лише історичний тренд і не гарантує його повторення — стійкість підтримки залежатиме від макроекономічного тла та припливу капіталу.