Дебати про те, чи здатен штучний інтелект колись зламати біткоїн і заволодіти монетами анонімного творця мережі Сатоші Накамото, отримали новий виток. Приводом став прогноз інвестора Чамата Паліхапітії, засновника фонду Social Capital, який заявив, що біткоїн одного разу буде зламано і знеціниться до нуля. На це твердження відреагував чат-бот Grok від компанії xAI, роз'яснивши, чому подібний сценарій технічно нездійсненний.

Дискусія розгорнулася в соціальній мережі X. Користувачі поцікавилися у нейромережі, чому вона досі не розкрила гаманець Сатоші, на якому, за оцінками, зберігається близько мільйона BTC — монет, не торканих з перших років існування мережі.

Інвестор назвав гаманець Сатоші головною метою

Відправною точкою став тезис Паліхапітії: якщо ШІ націлити на криптовалюти, першою мішенню нібито стане гаманець Сатоші Накамото. За версією інвестора, план простий — спустошити його, потім поставити на падіння курсу і заробити. Для ринку подібний сценарій став би катастрофою.

Один із користувачів запропонував Grok «зламати» SHA-256 і secp256k1 і забрати монети Сатоші. Це два алгоритми, на яких тримається біткоїн. SHA-256 перетворює будь-які дані в унікальний рядок символів і використовується в майнінгу. Secp256k1 відповідає за цифрові підписи, пов'язуючи секретний ключ власника з адресою гаманця. Без ключа монети не зрушити з місця.

Нейромережа пояснила, чому план не спрацює

Grok вказав, що жоден ШІ, навіть найпросунутіший, не зламає ці алгоритми. В їх основі лежать математичні задачі, які неможливо розв'язати швидко. Перебір усіх варіантів безглуздий — на це підуть мільярди років. Квантових комп'ютерів, здатних на таку атаку, поки не існує. Тому монети Сатоші залишаються під замком.

Користувач заперечив, нагадавши, що Паліхапітія пов'язував злам з рекурсивним самовдосконаленням ШІ — здатністю нейромережі переписувати власний код і ставати розумнішою. Grok не погодився. Бот визнав, що інвестор добре розуміє ринки і тренди в галузі ШІ, однак самовдосконалення лише допомагає швидше писати і вдосконалювати програми. Воно не винаходить рішення для задач, які за своєю природою нерозв'язні.

Далі нейромережа розібрала кілька поширених серед інвесторів страхів:

  • надрукувати нові біткоїни ШІ не зможе, оскільки ліміт у 21 млн монет захищений правилами мережі, і ноди відкинуть будь-яке порушення;
  • змінити емісію можна лише за згоди всієї спільноти, але тоді біткоїн перестане бути рідкісним і втратить цінність;
  • квантового комп'ютера, здатного сьогодні зламати secp256k1 або SHA-256, не існує.

За оцінкою Grok, для однієї спроби зламу підпису потрібна машина рівня IonQ приблизно на 20 тис. фізичних кубітів, що працює близько 26 днів. Надійних квантових комп'ютерів такого класу поки немає. Чи з'являться вони до 2030–2035 років, теж невідомо. Якщо загроза стане реальною, мережа біткоїна зможе перейти на підписи, стійкі до квантових атак.

Аналіз Cryptalist: Заяви про злам біткоїна штучним інтелектом належать радше до сфери наративів, ніж до реальної технічної загрози. Криптографічна стійкість мережі забезпечується фундаментальними математичними обмеженнями, а не вразливостями, які можна обійти зростанням обчислювальних потужностей. Для інституційних інвесторів ключовим ризиком залишається не злам протоколу, а потенційна квантова загроза в довгостроковій перспективі, до якої мережа вже має механізми адаптації.