Стартап Marathon Fusion із Сан-Франциско продемонстрував працюючу технологію отримання золота з ртуті за допомогою термоядерної реакції. При цьому самі розробники підкреслюють: золото — аж ніяк не найвигідніший продукт цієї схеми. Та сама установка здатна виробляти речовину для ліків від раку, яка коштує в мільярди разів дорожче.

Інженери Marathon Fusion стверджують, що обійшли CERN за швидкістю перетворення ртуті на золото в 10 разів, а також побили радянський рекорд 40-річної давності щодо збагачення ізотопів. Зараз компанія будує в Сан-Франциско власний термоядерний реактор.

Як працює схема

Під час термоядерної реакції зливаються два види водню — дейтерій і тритій. Кожне таке злиття вивільняє надзвичайно швидкий нейтрон. Потрапляючи в атом ртуті, він вибиває з нього ще один нейтрон. Атом стає легшим і за кілька днів перетворюється на золото — причому на єдиний його стабільний ізотоп, який далі не розпадається.

Звичайні атомні станції практично не дають настільки швидких нейтронів, тоді як термоядерний реактор видає їх при кожній реакції. Якщо замість ртуті підставити радій, вийде актиній-225 — вкрай рідкісний ізотоп, на якому фармкомпанія Novartis будує нові ліки від раку простати. Актиній настільки дефіцитний, що його продають крихітними порціями по $1200–2500 за штуку. У перерахунку на грам ідеться про десятки мільярдів доларів — щоправда, грам такої речовини неможливо взяти до рук через радіоактивність.

Навіщо це потрібно

Розрахунки показують, наскільки по-різному оцінюється той самий нейтрон залежно від застосування:

  • на електрику — майже нічого;
  • на золото — приблизно стільки ж, скільки на електрику;
  • на молібден-99 для медичних сканерів — у тисячу разів більше;
  • на актиній-225 — приблизно в 3 млрд разів більше, ніж на електрику.

Ключова проблема всієї термоядерної галузі в тому, що електрика поки не окупається: щоб продавати її з прибутком, реактор має віддавати в 10–22 рази більше енергії, ніж витрачає на нагрівання плазми. Найкращий результат в історії — близько третини від вкладеного, його показала установка JET в Англії.

З ізотопами картина змінюється. Для виробництва золота реактору достатньо віддачі в 3 рази, а для молібдену-99 — повернути лише одну тисячну вкладеної енергії. Тобто установка, глибоко збиткова за енергією, все одно може заробляти — головне спрямувати нейтрони на потрібний метал.

За оцінками Marathon Fusion, невелика машина на 3 МВт могла б забезпечити молібденом-99 увесь світ. Сьогодні цей ізотоп отримують лише в кількох дослідницьких реакторах, а нинішні експериментальні установки вже дотягують до потрібного рівня.

Тому компанія тепер позиціонує себе як виробника ізотопів для медицини. У її графіку — близько 390 клінічних випробувань ліків з радіоактивними ізотопами. Препарат Pluvicto від Novartis коштує $42 500 за дозу і приніс $1,9 млрд за минулий рік. Золото залишається в планах: цей ринок оцінюють у $700 млрд на рік, і він здатен прийняти близько 2 ТВт термоядерних потужностей — масштаб, помітний для всієї енергетики. Логіка стратегії така: зараз заробляти на медичних ізотопах з невеликих установок, а на гроші від золота будувати гігантські реактори — задовго до того, як електрика почне приносити прибуток.

Аналіз Cryptalist: Кейс Marathon Fusion показує, що комерціалізація термоядерного синтезу зміщується від енергетики до високомаржинальних ізотопних ринків, де економіка установки перестає залежати від енергетичного балансу. Для криптосектору це сигнал про формування нового класу інфраструктурних активів, які потенційно конкурують за капітал і увагу з майнінговою галуззю. Інвесторам варто відстежувати не обіцянки «золота з ртуті», а реальні контракти на постачання медичних ізотопів — саме вони стануть індикатором життєздатності технології.