Аналітики Grayscale провели фундаментальну оцінку десяти популярних криптоактивів, сформувавши два рейтинги: дохідність для власників токенів і скориговану вигоду з поправкою на розмивання часток. Результати наочно демонструють, що висока економічна активність протоколу далеко не завжди транслюється в прибуток для інвестора.

Хто реально приносить дохід власникам

У першому рейтингу, що відображає чисту дохідність для власників, лідирує Hyperliquid (HYPE) з показником 8,0%. Далі йде Lighter (LIT) з 7,9%, а замикає трійку лідерів PancakeSwap (CAKE) з 2,6%. Далі в списку розташувалися Aerodrome (AERO) та Uniswap (UNI).

Показово, що у п'яти токенів із топ-10 дохідність для власників виявилася від'ємною. У самому низу рейтингу — Curve Finance (CRV) з -5,5% та Jupiter (JUP) з -2,6%. Ключова причина — розмивання часток: емісія нових токенів перевищує винагороди, які отримують власники.

Скоригована дохідність змінює розстановку сил

Другий рейтинг, що враховує скориговану вигоду, виводить на перше місце PancakeSwap — 14,4%, далі йдуть Lighter з 14,1% та HYPE з 9,8%. Особливої уваги заслуговує Jupiter: його скоригована дохідність становить 3,5%, тоді як дохід для власників залишається мінусовим. Це яскравий приклад того, як прибутковий протокол може не створювати цінності для власника його токена.

Методологія Grayscale розраховує дохідність власника як суму винагород за стейкінг і викупів з ринку, з якої віднімається обсяг нових випущених токенів. Якщо емісія перевищує вигоди для власників, їхні частки розмиваються — навіть за високої економічної активності протоколу.

Глава дослідницького відділу Grayscale Зак Пандл проводить пряму паралель: біткоїн можна порівняти з цифровим золотом, тоді як багато інших криптоактивів правомірно оцінювати за грошовими потоками — подібно до акцій. Протоколи заробляють на комісіях за трейдинг і кредитування, а викупи токенів і спалювання частини пропозиції передають цю цінність власникам. Однак емісія часто зводить ефект до нуля.

Аналіз Cryptalist: Публікація двох рейтингів сигналізує про зрілість інституційного підходу до оцінки альткоїнів — ринок зміщується від суто спекулятивних наративів до аналізу грошових потоків і токеноміки. Розбіжність між валовою та скоригованою дохідністю у низки активів вказує на системний ризик розмивання, який інституційні інвестори враховуватимуть під час формування портфелів. Пріоритет під час вибору токенів зміщується на користь проєктів зі стійкою механікою викупу та стриманою емісією.