Федеральний суд Аргентини ухвалив рішення припинити кримінальне переслідування президента країни Хав'єра Мілея, його сестри Каріни Мілей та ще дев'яти фігурантів у справі, пов'язаній із просуванням мем-коїна LIBRA. Суддя постановив, що розслідувані обставини не містять складу злочину.

Справу було ініційовано після того, як просування токена LIBRA викликало широкий суспільний резонанс і питання щодо можливих маніпуляцій на ринку. Однак судова інстанція не виявила достатніх правових підстав для подальшого розгляду щодо всіх одинадцяти фігурантів.

Рішення суду фактично знімає юридичні ризики з чинного глави держави та його найближчого оточення, пов'язані з епізодом навколо мем-коїна. Водночас сам прецедент демонструє, наскільки неоднозначно національні правові системи підходять до оцінки дій публічних осіб у сфері криптоактивів.

Кейс LIBRA став одним із найпомітніших епізодів, у яких політична фігура найвищого рівня виявилася безпосередньо пов'язаною з просуванням спекулятивного токена. Подібні ситуації загострюють дискусію про необхідність чіткішого регулювання мем-коїнів і відповідальності інфлюенсерів за їхній вплив на роздрібних інвесторів.

Аналіз Cryptalist: Закриття справи не усуває структурну проблему: правова визначеність щодо мем-коїнів і ролі публічних осіб у їх просуванні залишається низькою в більшості юрисдикцій. Для ринку це сигнал про збереження регуляторного вакууму, який підтримуватиме високі ризики в сегменті спекулятивних токенів і посилюватиме запит інституційних інвесторів на прозорі стандарти емісії та розкриття інформації.