Уряд Росії активно опрацьовує сценарії обов'язкового впровадження вітчизняних ІІ-рішень у ключових секторах — від оборони до освіти та виборчих процесів. Йдеться не про тотальну заборону зарубіжних технологій, а про створення потужних економічних стимулів, які зроблять використання російського «заліза» та софту єдино вигідною стратегією для бізнесу.
На тлі підготовки підзаконних актів до нещодавно ухваленого закону про ІІ, в уряді обговорюють розмежування сфер, де пріоритет за замовчуванням буде віддано національним розробкам. Віце-прем'єр Дмитро Григоренко на майданчику ВЕФ-2026 окреслив контури цього підходу: у низці галузей використання виключно російських моделей стане обов'язковим, і кабінет міністрів доводить цю позицію до конкретних пропозицій.
Суверенний ІІ як економічний важіль
Ключовий механізм впливу — не заборона, а позбавлення преференцій. За моєю інформацією, організації, які продовжать використовувати іноземні ІІ-рішення в пріоритетних галузях, не зможуть претендувати на податкові пільги та державну підтримку при впровадженні технологій. Це фактично формує для бізнесу жорсткий економічний стимул: переходити на вітчизняний стек вигідніше заздалегідь, щоб зберегти доступ до держзамовлень і пільг.
Важливо підкреслити: в освіті захід торкнеться лише шкільного та дошкільного рівня. Реалізацію планується провести через механізм держзакупівель. При цьому до 2032 року зберігається перехідний період, коли застосування зарубіжного ІІ в пріоритетних сферах ще можливе, але вже без державної підтримки. Цей часовий лаг дає ринку можливість перебудуватися без шокової терапії.
Конструкція підтримки: від інвестицій до податків
Паралельно влада вибудовує і «пряник». АНО «Цифрова економіка» запропонувала Мінцифри інвестиційний вирахування до 20 млрд рублів та облік витрат на створення моделей у потрійному розмірі. Раніше обговорювалися податкові коефіцієнти на ІІ-витрати, пільговий ПДВ на сервіси та звільнення профільних ЦОДів від податку на майно. Уся ця конструкція складається в єдину логіку: пріоритетні галузі створюють попит на суверенні моделі, а податкові стимули здешевлюють їх створення.
Тренд на технологічний суверенітет простежується і на макрорівні. Міністр фінансів Антон Силуанов на зустрічі G20 у США прямо назвав впровадження ІІ та автоматизацію новими точками зростання економіки. Його відомство вже використовує алгоритми при підготовці федерального бюджету. У Мінбуді ставлять амбітне завдання перевести на ІІ половину процесів у будівництві та ЖКГ до 2030 року. Приклади вже є: платформа «Оптурана» першою у світі оптимізувала розклад громадського транспорту за допомогою ІІ, скоротивши міжрейсові простої в Москві на 34%.
Мій погляд на ситуацію
Росія рухається не шляхом ізоляції, а шляхом керованого протекціонізму. Однак ключовий виклик — реальна зрілість вітчизняних рішень. Частка продуктів із справжньою агентською функціональністю в російському реєстрі оцінюється лише в 5% проти 39% у світі. Поки ринок зростає — з 316,1 млрд до 830 млрд рублів до 2030 року за базовим прогнозом AIANA, — боротьба за частку в пріоритетних галузях стане для розробників питанням виживання. Влада робить ставку на те, що економічні стимули виявляться ефективнішими за адміністративні заборони, і це грамотний підхід. Питання лише в тому, чи встигнуть вітчизняні вендори закрити технологічний розрив до того, як закінчиться перехідний період.