В уряді активно опрацьовують сценарій обов'язкового використання вітчизняних ІІ-моделей у ключових секторах: від безпеки та держуправління до освіти та виборчих процесів. Йдеться не про тотальну заборону зарубіжних технологій, а про формування економічних стимулів, які зроблять вибір на користь російського програмного забезпечення вигіднішим для бізнесу. Зокрема, в освітній сфері нововведення торкнуться лише шкільного та дошкільного рівнів, а компанії, які продовжують працювати з іноземними рішеннями, ризикують втратити доступ до податкових пільг.
Суть ініціативи та механізми тиску
Віце-прем'єр Дмитро Григоренко на майданчику ВЕФ-2026 окреслив контури нової політики: є галузі, де пріоритет вітчизняним розробкам має бути закріплений за замовчуванням. Кабмін зараз доопрацьовує цей підхід, шукаючи баланс між інтересами держави та бізнесу. За моєю інформацією, головним інструментом стане не заборона, а позбавлення державної підтримки. Організації, які оберуть зарубіжні ІІ-продукти, просто не зможуть претендувати на субсидії та преференції при впровадженні технологій. Це фактично створює для бізнесу потужний економічний стимул переходити на російський стек уже зараз, щоб зберегти доступ до держзамовлень.
При цьому до 2032 року зберігається можливість використовувати іноземний ІІ навіть у пріоритетних галузях. Такий тривалий перехідний період дає компаніям час на перебудову без прямого адміністративного шоку. Влада робить ставку не на батіг, а на пряник: паралельно готується пакет заходів підтримки для розробників суверенних моделей. Логіка проста: пріоритетні галузі формують попит, а податкові стимули здешевлюють створення самих технологій.
Податкові послаблення та амбіції відомств
У кулуарах обговорюють цілий набір фіскальних стимулів. Йдеться про зниження податку на придбання або віддалений доступ до ІІ-рішень, субсидування розробника в розмірі ціни продукту для малого бізнесу. Також опрацьовуються коефіцієнти для витрат на ІІ, пільговий ПДВ на сервіси та звільнення профільних ЦОДів від податку на майно. В апараті Григоренка підтверджують: робота над підзаконними актами триває, остаточні параметри ще не зафіксовані.
Амбіції відомств вражають. Мінбуд, наприклад, планує перевести на ІІ половину процесів у будівництві та ЖКГ до 2030 року. Мінфін уже використовує алгоритми при підготовці федерального бюджету, а міністр Сілуанов називає ІІ новою точкою зростання економіки. Показовим є і приклад платформи «Оптуран», яка першою у світі оптимізувала розклад громадського транспорту за допомогою ІІ, скоротивши міжрейсові простої в Москві на 34%. Це не просто експерименти, а робочі кейси, які задають вектор для всієї країни.
Однак є й об'єктивні складнощі. Частка продуктів із реальною агентською функціональністю в російському реєстрі оцінюється лише в 5% проти 39% у світі. Це серйозний розрив, який належить подолати. За базовим прогнозом AIANA, обсяг ринку зросте з 316,1 млрд рублів до 830 млрд до 2030 року, а за сприятливого сценарію — до 1,12 трлн. Боротьба за частку в пріоритетних галузях стає для розробників питанням виживання та зростання.
Мій погляд: цей курс — прагматична відповідь на санкційний тиск і спроба створити самодостатній технологічний контур. Але успіх залежатиме не від заборон, а від того, чи зможуть вітчизняні моделі реально конкурувати із зарубіжними за якістю. Податкові пільги — хороший старт, але без інвестицій у фундаментальні дослідження та кадри розрив у 34% за агентською функціональністю може зберегтися.