Питання впровадження вітчизняного штучного інтелекту перейшло з площини технологічної конкуренції у сферу державної стратегії. Зараз в уряді активно опрацьовується механізм, який зробить використання російських ІІ-моделей обов'язковим у низці ключових секторів: безпека, державне управління, освіта і навіть виборчі процеси. Це не просто рекомендація, а формування нової економічної реальності.

Ключовий інструмент тиску — не заборони, а економічні стимули. Судячи з моєї аналітики, влада готує систему, за якої відмова від вітчизняного софту означатиме втрату доступу до державних замовлень і податкових преференцій. Це розумний хід: замість того щоб воювати із зарубіжними гігантами на їхньому полі, створюється замкнутий контур, де вигідно бути «своїм».

Що саме обговорюється

Віце-прем'єр Дмитро Григоренко окреслив вектор на майданчику ВЕФ: є галузі, де пріоритет для вітчизняного ПЗ має бути за замовчуванням. Йдеться про суверенні та національні моделі. В освіті захід торкнеться лише шкільного та дошкільного рівня, а реалізація піде через механізм державних закупівель. Це означає, що школи закуповуватимуть лише ті рішення, які пройшли «фільтр» на російське походження.

До 2032 року зберігається можливість використовувати зарубіжний ІІ навіть у пріоритетних сферах, але з важливим застереженням: організації, які обрали іноземне рішення, не зможуть претендувати на держпідтримку під час впровадження. Фактично це створює для бізнесу потужний економічний стимул переходити на російський стек уже зараз, щоб зберегти доступ до пільг і держзамовлення.

Паралельно розробляється і пакет заохочень для розробників. Обговорюються податкові коефіцієнти на витрати, пільговий ПДВ на ІІ-сервіси, звільнення профільних ЦОДів від податку на майно та розширення ІТ-пільг. Уся конструкція складається в єдину логіку: пріоритетні галузі формують попит, податкові стимули здешевлюють створення, а перехідний період до 2032 року дає час на перебудову.

Практична реалізація та прогнози

Ці ініціативи — не просто декларації. АНО «Цифрова економіка» вже запропонувала Мінцифри інвестиційне вирахування до 20 млрд рублів та облік витрат на створення моделей у потрійному розмірі. Сам Григоренко наголошує: відмову від ІІ влада не розглядає в принципі. На макрорівні міністр фінансів Антон Силуанов називає впровадження ІІ та автоматизацію новими точками зростання економіки, а його відомство вже використовує алгоритми під час підготовки федерального бюджету.

Показовими є й конкретні проєкти. Платформа «Оптурана» першою у світі оптимізувала розклад громадського транспорту за допомогою ІІ, скоротивши міжрейсові простої в Москві на 34%. У будівництві та ЖКГ планують перевести на ІІ половину процесів до 2030 року. При цьому частка продуктів із реальною агентською функціональністю в російському реєстрі оцінюється лише в 5% проти 39% у світі — розрив величезний, і його доведеться скорочувати.

Ринок зростає стрімко: за базовим прогнозом AIANA, обсяг галузі збільшиться з 316,1 млрд до 830 млрд рублів до 2030 року, а за сприятливого сценарію досягне 1,12 трлн. Конкуренція за частку в пріоритетних галузях стає для розробників питанням виживання.

Мій висновок: це не просто про імпортозаміщення. Це формування суверенної цифрової інфраструктури, де держава виступає одночасно і замовником, і регулятором, і інвестором. Для криптоіндустрії та блокчейн-проєктів це сигнал: інтеграція з державними ІІ-системами може стати новим драйвером зростання, але потребуватиме повної прозорості та відповідності національним стандартам.