Уряд Росії активно опрацьовує сценарії впровадження вітчизняних ІІ-рішень у критично важливі сектори: від безпеки та держуправління до освіти та виборчих процесів. Йдеться не просто про технологічне оновлення, а про формування цілісної стратегії цифрового суверенітету, де пріоритет за замовчуванням має належати національним розробкам.
Суть ініціативи: економіка замість заборон
Віце-прем'єр Дмитро Григоренко окреслив вектор на майданчику ВЕФ-2026: у галузях, де існує об'єктивна потреба в ІІ, необхідно стимулювати перехід на російські моделі. Кабмін має намір виробити конкретні пропозиції, але вже зараз очевидний ключовий інструмент — не адміністративна заборона, а економічна доцільність. Організації, які продовжать використовувати зарубіжні технології у пріоритетних сферах, ризикують залишитися без податкових преференцій та держпідтримки. Це стане потужним важелем впливу на бізнес, роблячи перехід на вітчизняний стек не питанням ідеології, а питанням вигоди.
На мою оцінку, такий підхід — «батога і пряника» — набагато ефективніший за прямі обмеження. Він створює стійкий попит на національні продукти, не ламаючи ринкові механізми, а перенаправляючи їх у потрібне русло. Це розумний хід, який дозволяє зберегти конкуренцію, але в заданих рамках.
Що це означає для бізнесу та освіти
В освітній сфері, наприклад, обов'язковий перехід на суверенні ІІ торкнеться лише шкільного та дошкільного рівнів, реалізуючись через механізми держзакупівель. До 2032 року зберігається можливість використання іноземного ІІ навіть у пріоритетних галузях, що дає бізнесу перехідний період для адаптації. Однак компанії, які оберуть зарубіжні рішення, втратять доступ до держзамовлень та пільг. Паралельно влада готує пакет заходів підтримки для розробників: від інвестиційних вирахувань до субсидій, що має здешевити створення власних моделей.
Спостерігається і ширша картина: міністр фінансів Антон Силуанов називає ІІ та автоматизацію новими точками зростання економіки. Відомства ставлять амбітні цілі — від переведення 50% процесів у будівництві та ЖКГ на ІІ до 2030 року до стандартизації ІІ-агентів у промисловості. Ринок відповідає взаємністю: за базовим прогнозом AIANA, обсяг галузі зросте з 316,1 млрд рублів до 830 млрд до 2030 року, а за сприятливого сценарію — до 1,12 трлн рублів.
Показово, що частка продуктів із реальною агентською функціональністю в російському реєстрі оцінюється лише в 5% проти 39% у світі. Це свідчить про значний розрив, який влада має намір скоротити, використовуючи держсектор як драйвер. Впровадження ІІ в оборону, вибори та школи — це не просто технічна модернізація, а заявка на технологічну незалежність в умовах глобальної конкуренції. Враховуючи поточні темпи, я прогнозую, що боротьба за частку в цих пріоритетних нішах стане головним полем битви для російських розробників у найближчі роки.