Уряд Росії серйозно розглядає можливість впровадження вітчизняних моделей штучного інтелекту у критично важливі сфери — від оборони та державного управління до освіти та виборчих процесів. Це не просто розмови про технологічний патріотизм, а формування нової економічної реальності, де доступ до держзамовлення та пільг безпосередньо залежатиме від походження використовуваного програмного забезпечення.
Економічні стимули замість заборон
Ключовий сигнал прозвучав на полях ВЕФ-2026: віце-прем'єр Дмитро Григоренко підтвердив, що кабмін опрацьовує підхід, за якого пріоритет у низці галузей за замовчуванням надаватиметься російським розробкам. Йдеться про створення «суверенних» та «національних» моделей, які стануть основою для держпослуг та освітнього процесу. Примітно, що в освіті захід стосуватиметься лише шкільного та дошкільного рівня, реалізуючись через механізм державних закупівель.
Замість прямої заборони на зарубіжні технології влада обирає гнучкіший інструмент — економічний тиск. До 2032 року використання іноземного ШІ у пріоритетних галузях формально залишається можливим, але компанії, які оберуть такий шлях, втратять доступ до податкових преференцій та державної підтримки. Це фактично створює для бізнесу потужний стимул заздалегідь мігрувати на вітчизняний стек, щоб зберегти конкурентні переваги.
Конструкція підтримки та масштабні цілі
Паралельно вибудовується і позитивний порядок денний. В апараті віце-прем'єра підтверджують активну роботу над пакетом заходів підтримки розробників. Серед обговорюваних ініціатив — інвестиційне вирахування до 20 млрд рублів, облік витрат на створення моделей у потрійному розмірі, пільговий ПДВ на ШІ-сервіси та звільнення профільних ЦОДів від податку на майно. Усе це пов'язується в єдину конструкцію: попит на суверенні моделі формується через держсектор, а їх створення здешевлюється через податкові послаблення.
Амбіції влади виходять далеко за межі окремих відомств. Мінбуд, наприклад, ставить завдання перевести на ШІ половину процесів у будівництві та ЖКГ до 2030 року. На макрорівні міністр фінансів Антон Силуанов називає впровадження ШІ та автоматизацію новими точками зростання економіки, а його відомство вже використовує алгоритми під час підготовки федерального бюджету. Показові й перші успіхи: платформа «Оптурана» першою у світі оптимізувала розклад громадського транспорту в Москві, скоротивши міжрейсові простої на 34%.
Розрив зі світовим рівнем та ринковий потенціал
Втім, доведеться подолати серйозне відставання. Частка продуктів із реальною агентською функціональністю в російському реєстрі оцінюється лише у 5% проти 39% у світі, що підкреслює необхідність прискореної розробки стандартів інтеграції ШІ-агентів у промислове програмне забезпечення. Тим не менш, потенціал ринку величезний: за базовим прогнозом AIANA, обсяг галузі зросте з 316,1 млрд до 830 млрд рублів до 2030 року, а за сприятливого сценарію — до 1,12 трлн рублів.
Аналітичний коментар: Обрана стратегія — це класичний батіг і пряник, але з далекою перспективою. Відмова від прямих заборон дає бізнесу час для перебудови, а жорстка прив'язка пільг до походження технологій створює передбачуваний ринок для локальних розробників. Однак успіх усієї конструкції залежатиме від того, чи зможуть вітчизняні моделі досягти паритету із зарубіжними аналогами за якістю. В іншому разі ми ризикуємо отримати формальне імпортозаміщення, яке загальмує реальний технологічний розвиток.