Уряд Росії розглядає амбітний план із впровадження вітчизняних ШІ-моделей у ключові сфери державної ваги. Йдеться про безпеку, управління, освіту та навіть виборчі процеси. На майданчику ВЕФ-2026 віце-прем'єр Дмитро Григоренко окреслив контури нової політики: у низці галузей пріоритет за замовчуванням віддаватиметься російським розробкам. Кабмін уже опрацьовує цей підхід, маючи намір вийти з конкретними пропозиціями.
У кулуарах обговорення підтверджується: фокус зміщується на використання суверенних і національних моделей у держпослугах та освіті. Причому в освітній сфері захід торкнеться виключно шкільного та дошкільного рівнів, а реалізація відбуватиметься через механізм держзакупівель. Це означає, що освітні заклади будуть зобов'язані закуповувати рішення, що відповідають новим вимогам.
Закон про ШІ, який набув чинності в липні, до 2032 року формально допускає використання іноземних технологій навіть у пріоритетних галузях. Однак ключовий інструмент впливу — не заборона, а економічне стимулювання. Організації, які обирають зарубіжні рішення, автоматично позбавляються права на держпідтримку під час впровадження. Такий підхід формує для бізнесу чіткий фінансовий сигнал: перехід на вітчизняний стек стає не просто бажаним, а економічно необхідним для збереження доступу до пільг і держзамовлень.
Стимули та конструкція ринку
Влада готує й позитивний порядок денний — пакет заходів підтримки для розробників суверенних моделей. Цікаво, що ініціативи складаються в єдину логіку: доступ до преференцій жорстко пов'язується з російським походженням технологій. Так, АНО «Цифрова економіка» запропонувала Мінцифри інвестиційний вирахунок до 20 млрд рублів та облік витрат на створення моделей у потрійному розмірі. Сам Григоренко наголошує: відмову від ШІ влада навіть не розглядає — ставка робиться на технологічний суверенітет.
Макрорівень також підтверджує тренд. Міністр фінансів Антон Силуанов на зустрічі G20 у США назвав ШІ та автоматизацію новими точками зростання економіки, а його відомство вже застосовує алгоритми під час підготовки федерального бюджету. Масштабні цілі ставлять і галузеві міністерства: заступник міністра будівництва та ЖКГ Костянтин Михайлик розраховує перевести на ШІ половину процесів у будівництві та комунальному господарстві до 2030 року.
Практичні результати вже видно. Платформа «Оптурана» першою у світі оптимізувала розклад громадського транспорту за допомогою ШІ, скоротивши міжрейсові простої в Москві на 34%. Однак розрив із глобальними лідерами зберігається: частка продуктів із реальною агентською функціональністю в російському реєстрі оцінюється лише в 5% проти 39% у світі. Це вказує на значний потенціал зростання.
За базовим прогнозом AIANA, обсяг ринку ШІ в Росії зросте з 316,1 млрд рублів до 830 млрд до 2030 року, а за сприятливого сценарію досягне 1,12 трлн. Боротьба за частку в пріоритетних галузях стає для розробників питанням стратегічного виживання та зростання.
Мій погляд: Цей курс — не просто адміністративний крен, а спроба створити самодостатній технологічний контур. Для інвесторів і розробників сигнал однозначний: майбутнє за тими, хто готовий будувати інфраструктуру всередині країни, а не адаптувати чужі рішення. Питання лише в темпах — чи зможе російська індустрія закрити п'ятикратний розрив в агентських ШІ до 2030 року, коли перехідний період завершиться.