Уряд Росії активно опрацьовує сценарії примусового переведення ключових галузей на вітчизняні рішення у сфері штучного інтелекту. Йдеться про безпеку, державне управління, освіту та навіть виборчі процеси. При цьому влада робить ставку не на заборони, а на економічні стимули, щоб бізнесу було вигідно відмовитися від зарубіжних технологій.
Що пропонує Кабмін
Віце-прем'єр Дмитро Григоренко, виступаючи на ВЕФ-2026, підтвердив, що Кабінет міністрів обговорює пріоритетне використання російських ІІ-моделей у низці сфер. За його словами, є галузі, де перевага за замовчуванням має надаватися вітчизняним розробкам. Робота над цим підходом ведеться на власному майданчику уряду, щоб вийти з готовими пропозиціями.
Джерела, обізнані з ходом обговорення, уточнюють: в освіті захід торкнеться лише шкільного та дошкільного рівня. Реалізувати його планують через механізм державних закупівель. До 2032 року зберігається можливість використовувати іноземний ІІ навіть у пріоритетних галузях. Однак організації, які обирають зарубіжні рішення, не зможуть претендувати на державну підтримку при впровадженні технології. Саме це обмеження стане ключовим інструментом впливу.
«Таке розмежування фактично формує для бізнесу економічний стимул на користь російських продуктів. Компаніям вигідніше заздалегідь переходити на вітчизняний стек, щоб зберегти доступ до пільг і державних замовлень», — зазначають обізнані співрозмовники.
Заходи підтримки та податки
Паралельно влада готує і позитивну частину регулювання — набір заходів підтримки для розробників суверенних моделей. Обидва напрями складаються в єдину конструкцію: доступ до преференцій пов'язують із російським походженням технологій.
Раніше вже повідомлялося про податкові пільги для малого та середнього бізнесу при впровадженні ІІ. Серед заходів — зниження податку на придбання або віддалений доступ до ІІ-рішень, а також субсидії розробнику в розмірі ціни поставленого продукту для невеликих компаній. Обговорюються і ширші послаблення: податкові коефіцієнти для витрат на розробку, пільговий ПДВ на ІІ-сервіси, звільнення профільних ЦОДів від податку на майно та поширення ІТ-пільг на компанії, що впроваджують технологію.
Практика та амбіції
АНО «Цифрова економіка» запропонувала Мінцифри інвестиційне вирахування до 20 млрд рублів та облік витрат на створення моделей у потрійному розмірі. Сам Григоренко наголошував, що відмову від застосування ІІ влада не розглядає.
Ставку на технологію роблять і на макрорівні. Міністр фінансів Антон Силуанов назвав впровадження ІІ та автоматизацію новими точками зростання економіки, а співробітники його відомства вже використовують алгоритми при підготовці федерального бюджету. Мінбуд планує перевести на ІІ половину процесів у будівництві та ЖКГ до 2030 року. Платформа «Оптурана» вже першою у світі оптимізувала розклад громадського транспорту, скоротивши міжрейсові простої в Москві на 34%.
Однак розрив зі світовим рівнем поки що значний: частка продуктів із реальною агентською функціональністю в російському реєстрі оцінюється лише в 5% проти 39% у світі. За базовим прогнозом AIANA, обсяг галузі зросте з 316,1 млрд до 830 млрд рублів до 2030 року, а за сприятливого сценарію досягне 1,12 трлн.
Мій погляд: Росія обрала шлях «м'якого протекціонізму» — не забороняти, а робити вітчизняне економічно неминучим. Це грамотний хід, але успіх залежатиме від того, чи зможуть локальні моделі реально закрити потреби оборони та державного управління. В іншому разі стимули перетворяться на формальність, а ринок застигне в очікуванні.