У російських владних колах активно обговорюється радикальний зсув у технологічній політиці. Йдеться про пріоритетне використання вітчизняних моделей штучного інтелекту в таких чутливих сферах, як безпека, державне управління, освіта і навіть виборчі процеси. Це не просто декларація, а частина підготовки підзаконних актів до закону про ШІ, який набрав чинності з липня.
Ключовий сигнал прозвучав на ВЕФ-2026 від віцепрем'єра Дмитра Григоренка. За його словами, Кабмін опрацьовує підхід, за якого в низці галузей пріоритет за замовчуванням надаватиметься російським розробкам. Реалізація цієї ідеї, судячи з усього, відбуватиметься не через прямі заборони, а через економічні механізми.
Суть нової індустріальної політики
Мій аналіз показує, що влада обирає гібридну модель регулювання. З одного боку, до 2032 року зберігається можливість використовувати зарубіжний ШІ навіть у пріоритетних секторах. З іншого — організації, які продовжать працювати з іноземними рішеннями, автоматично втрачають доступ до податкових пільг і державних субсидій під час впровадження технологій. Це потужний, але елегантний стимул.
По суті, формується економічна конструкція, де бізнесу вигідніше заздалегідь мігрувати на вітчизняний стек. Компанії, які хочуть зберегти преференції та доступ до держзамовлення, мають перебудувати свою технологічну базу. Це створює передбачуваний попит для локальних розробників.
Що це означає для ринку
Паралельно влада готує пакет позитивних заходів. Обговорюється запровадження інвестиційного вирахування до 20 млрд рублів, облік витрат на створення моделей у потрійному розмірі, а також зниження податкового навантаження на придбання ШІ-рішень для малого та середнього бізнесу. Весь цей набір — від податкових коефіцієнтів до пільгового ПДВ на ШІ-сервіси — складається в єдину картину.
Показово, що ініціатива виходить не лише від регуляторів. АНО «Цифрова економіка» вже запропонувала Мінцифри конкретні механізми стимулювання. На макрорівні міністр фінансів Антон Силуанов назвав ШІ та автоматизацію новими точками зростання економіки, а його відомство вже застосовує алгоритми під час підготовки федерального бюджету.
Практичні результати вже видно
Платформа «Оптурана» першою у світі оптимізувала розклад громадського транспорту за допомогою ШІ, скоротивши міжрейсові простої в Москві на 34%. У Мінбуді розраховують перевести на ШІ половину процесів у будівництві та ЖКГ до 2030 року. Однак варто зазначити, що частка продуктів із реальною агентською функціональністю в російському реєстрі поки оцінюється лише в 5% проти 39% у світі. Це зона зростання.
Прогнози агентства AIANA підтверджують масштаб: базовий сценарій передбачає зростання галузі з 316,1 млрд до 830 млрд рублів до 2030 року, а за сприятливої кон'юнктури — до 1,12 трлн рублів.
Мій висновок: Ми спостерігаємо формування протекціоністської моделі, де держава стає головним замовником і регулятором. Це неминуче прискорить консолідацію ринку та посилить позиції великих локальних гравців, але створить серйозні виклики для малих команд, які поки залежать від зарубіжних моделей. Перехідний період до 2032 року — це вікно можливостей, яке варто використати максимально ефективно для вибудовування власних технологічних компетенцій.