Навколо голосового помічника «Аліса AI» від «Яндекса» розгорілася дискусія про можливе розширення його прав на пристроях росіян. Однак, як з'ясовується, побоювання про необмежений доступ до користувацьких даних, включно з банківськими застосунками, не мають під собою реального підґрунтя. Керівник групи безпеки «Аліси AI» та безпілотного транспорту «Яндекса» Борис Рютін прямо заявив, що функціонал асистента на мобільних пристроях завжди жорстко обмежений механізмами безпеки операційної системи.
За його словами, «Аліса» може отримати доступ лише до тих даних і функцій, на які користувач дав явний дозвіл. Жодного «карт-бланшу» на читання банківських застосунків або збір чутливої інформації в нейромережі немає. Рютін підкреслив, що власник пристрою завжди може самостійно обрати попередньо встановленого помічника — російського чи закордонного, і це базове право залишається незмінним.
Більше того, представник компанії додав, що «Аліса AI» не отримує жодних додаткових можливостей чи переваг перед закордонними моделями. Їй доступні лише стандартні функції асистента, що ставить крапку у спекуляціях про її «всюдисутність».
Контекст: що хочуть змінити в Мінцифри
Приводом для обговорення стала ініціатива Мінцифри щодо доопрацювання правил попереднього встановлення вітчизняного ПЗ на пристрої, що ввозяться в Росію. Йдеться про розширення вимог до «Аліси AI», яка вже входить до списку обов'язкових програм. Раніше обговорювалася можливість надання асистенту розширених прав нарівні з іншими системними застосунками, що викликало побоювання експертів про монополізацію ринку «Яндексом».
Проєкт постанови, який міг би дати ІІ-помічнику доступ до банківських застосунків та інших програм, що працюють із чутливими даними, уже з'являвся на порталі нормативних актів у серпні 2026 року, але був знятий із публічного обговорення для доопрацювання. У відомстві пояснювали необхідність змін завданням забезпечити прозорі правила доступу до пристроїв та усунути переваги вбудованих рішень виробників.
Показово, що паралельно обговорюється попереднє встановлення «системного помічника ІІ на базі суверенних або національних фундаментальних моделей». Для цього вже є законодавча основа: у липні 2026 року ухвалено закон «Про підтримку розвитку штучного інтелекту в Росії».
Вимога попередньо встановлювати російське ПЗ на нові смартфони, планшети та комп'ютери діє з весни 2021 року, і список програм регулярно поповнюється. У липні 2026 року до нього додали «Яндекс Браузер», «Яндекс Карти», 2ГІС, «Пошту Mail.ru» та інші застосунки. При цьому в користувачів залишається право видаляти попередньо встановлений софт.
Мій погляд: Уся ця історія — класичний приклад того, як регуляторна невизначеність породжує чутки. «Яндекс» змушений публічно виправдовуватися за ініціативи, які, можливо, навіть не є його власними. Однак довгострокові ризики для ринку залишаються: якщо «Аліса» все ж отримає розширені права, це створить небезпечний прецедент для конкуренції та приватності. Стежити за розвитком подій варто вкрай уважно.