Навколо майбутнього розширення прав голосового помічника «Аліса AI» на пристроях російських користувачів виникло чимало галасу. Однак у «Яндексі» поспішили розставити всі крапки над i, заявивши, що жодного безмежного доступу до користувацьких даних, включно з банківськими застосунками, у асистента не буде й не передбачається.

Керівник групи безпеки «Аліси AI» та безпілотного транспорту «Яндекса» Борис Рютін наголосив, що можливості будь-якого асистента на мобільному пристрої завжди жорстко обмежені механізмами безпеки операційної системи. Доступ можливий виключно до тих даних і функцій, на які користувач дав явний дозвіл. По суті, «Аліса» не отримує жодних додаткових привілеїв порівняно із закордонними аналогами та залишається в межах стандартного функціоналу.

Суть ініціативи Мінцифри

Приводом для дискусії стала ініціатива Мінцифри, яку обговорювали наприкінці серпня 2026 року. Відомство розглядає можливість доопрацювання правил попереднього встановлення вітчизняного програмного забезпечення на пристрої, що ввозяться в Росію. Йдеться про те, щоб «Аліса AI» отримала розширені права нарівні з іншими системними застосунками, включно з доступом до сповіщень, авторизації та апаратних функцій.

У проєкті постанови, який уже з’являвся та зникав із порталу нормативних актів, згадувалося, що помічник може стати сервісом із доступом до системних функцій і застосунків. Однак у «Яндексі» наполягають: навіть якщо «Аліса» і буде попередньо встановлена, це не дасть їй карт-бланша на читання банківської інформації чи листування. Користувач завжди зможе обрати іншого помічника або взагалі видалити попередньо встановлене програмне забезпечення.

Ризики монополізації та безпеки

Аналітики та експерти ринку вбачають у цьому кроці подвійний ризик. З одного боку, поєднання обов’язкового попереднього встановлення з потенційним розширенням прав дійсно може поставити «Алісу» в унікальне становище, посиливши монополію «Яндекса» на ринку. З іншого — будь-які розмови про доступ до банківських застосунків, де зберігаються залишки на рахунках, CVC-коди та паспортні дані, викликають обґрунтоване занепокоєння щодо безпеки.

Мій погляд: Публічні спростування «Яндекса» — це радше спроба зняти напруженість, ніж остаточна гарантія. Сама постановка питання про розширення прав у контексті обов’язкового попереднього встановлення створює небезпечний прецедент. Навіть якщо зараз технічно доступ обмежений, регуляторна база, яка дозволить наділити одного гравця ексклюзивними можливостями, — це крок до монополізації цифрової екосистеми, що в довгостроковій перспективі несе ризики не лише для конкуренції, а й для приватності користувачів. За цим розвитком подій варто стежити вкрай уважно.