Навколо голосового помічника «Аліса AI» розгорілася дискусія про можливе розширення її прав на пристроях росіян. Приводом стала ініціатива Мінцифри, яка передбачає включення асистента до списку обов'язкового до попереднього встановлення програмного забезпечення. Однак у «Яндексі» поспішили розставити всі крапки над «і», заявивши, що жодного безмежного доступу до користувацьких даних, включно з банківськими застосунками, в «Аліси» немає й не буде.
Офіційна позиція: безпека понад усе
Борис Рютін, який керує групою безпеки «Аліси AI» та безпілотного транспорту «Яндексу», наголосив, що можливості асистента на мобільних пристроях завжди жорстко обмежені механізмами безпеки операційної системи. За його словами, «Аліса» може отримати доступ лише до тих функцій і даних, на які користувач дав явну згоду. Жодних «лазівок» чи прихованих привілеїв, які дозволили б їй обходити користувацькі дозволи, не існує.
Представник компанії додав, що власник гаджета завжди сам обирає помічника в налаштуваннях — чи то вітчизняного, чи то закордонного. Право вибору він назвав базовою можливістю, доступною кожному користувачеві.
Рютін також зазначив, що «Аліса AI» не отримує жодних додаткових переваг перед іноземними моделями. Їй доступні лише стандартні функції асистента, а чутки про наділення її особливими повноваженнями не мають підстав.
Контекст: що обговорюють у Мінцифри
Раніше в ЗМІ з'явилася інформація про те, що Мінцифри опрацьовує питання розширення вимог до попередньо встановленого програмного забезпечення. Йдеться про те, щоб «Аліса AI» отримала статус «системного помічника» з розширеним доступом до застосунків і функцій пристрою. Це викликало побоювання в аналітиків, які вбачали в цьому ризик монополізації ринку з боку «Яндексу».
Сам проєкт постанови, який міг би наділити «Алісу» такими повноваженнями, уже з'являвся на порталі нормативних правових актів на початку серпня, але потім був знятий із публічного обговорення для доопрацювання. У тексті згадувалася можливість доступу до банківських застосунків та інших програм, що працюють із чутливими даними. Однак тепер у «Яндексі» офіційно спростовують саму можливість такого сценарію.
Погляд аналітика
Ситуація виглядає як класичний торг між регулятором і бізнесом. З одного боку, Мінцифри хоче створити рівні умови для вітчизняних ІІ-рішень, з іншого — «Яндекс» прагне уникнути репутаційних ризиків, пов'язаних із звинуваченнями в стеженні за користувачами. В епоху, коли питання цифрової приватності стоять як ніколи гостро, подібні заяви — не просто формальність, а критично важливий елемент довіри до продукту.