У «Яндексі» офіційно спростували інформацію про те, що голосовий помічник «Аліса AI» може отримати необмежений доступ до користувацьких даних, включно з банківськими застосунками. Борис Рютін, керівник групи безпеки «Аліси AI» та автономного транспорту компанії, наголосив, що можливості асистента на мобільних пристроях завжди жорстко обмежені механізмами безпеки операційної системи.
За його словами, доступ можливий виключно до тих функцій і даних, на які користувач надав явний дозвіл. «Жодного необмеженого доступу до користувацьких даних, зокрема банківських застосунків, в асистента немає», — заявив Рютін. Він також додав, що «Аліса AI» не отримує додаткових переваг перед зарубіжними моделями та працює в межах стандартних функцій асистента.
Контекст: про що йдеться в Мінцифри
Приводом для заяв стало обговорюване в Мінцифри ініціатива щодо доопрацювання правил попереднього встановлення вітчизняного ПЗ на пристрої, що ввозяться в Росію. Йдеться про можливе розширення прав «Аліси AI» на смартфонах, планшетах і розумних колонках. У проєкті постанови, який уже з'являвся на порталі нормативних правових актів, а потім зник, згадувалося, що помічник зі штучним інтелектом може отримати доступ до системних функцій, застосунків, сповіщень та апаратних можливостей пристрою.
Особливе занепокоєння в експертів викликає потенційна можливість доступу до банківських застосунків, які зберігають конфіденційні дані: залишки на рахунках, CVC/CVV-коди, паспортні дані. Через такі програми також здійснюються перекази та подаються заявки на кредити. У «Яндексі» наголошують, що власник пристрою завжди може самостійно обрати помічника в налаштуваннях — російського чи зарубіжного, і це право вибору залишається базовим.
Монополізація ринку та «суверенні» моделі
Аналітики вбачають у цій ініціативі ризик монополізації ринку «Яндексом». Одночасне попереднє встановлення та потенційне розширення прав можуть поставити «Алісу AI» в унікальне становище серед інших застосунків. У Мінцифри пояснюють необхідність змін завданням забезпечити прозорі правила доступу та усунути переваги вбудованих рішень виробників.
Окремо обговорюється попереднє встановлення «системного помічника ШІ на базі суверенних або національних фундаментальних моделей». Законодавча база для цього вже готова: у липні 2026 року було ухвалено закон «Про підтримку розвитку штучного інтелекту в Росії». Вимога попередньо встановлювати російське ПЗ діє з весни 2021 року, і список обов'язкових програм регулярно поповнюється — у липні 2026 року до нього увійшли «Яндекс Браузер», «Яндекс Карти», 2ГІС, «Пошта Mail.ru», нацмесенджер «Макс» та інші.
Коментар аналітика: Ситуація показова: з одного боку, держава прагне обмежити зарубіжних гравців і створити «суверенну» екосистему, з іншого — «Яндекс» намагається дистанціюватися від звинувачень в отриманні ексклюзивних привілеїв. Однак для ринку критично важливо, щоб регуляторні зміни не призвели до фактичного закріплення монополії одного гравця під виглядом «національної безпеки». У довгостроковій перспективі це може вдарити не лише по конкуренції, а й по довірі користувачів до вітчизняних ШІ-рішень.