Питання про межі повноважень голосових асистентів знову опинилося в центрі уваги. Цього разу йдеться про «Алісу» від «Яндекса», навколо якої розгорілися дискусії після появи ініціативи про можливе розширення її прав на пристроях російських користувачів. Однак у компанії поспішили розставити всі крапки над i, заявивши, що асистент не отримує і не отримає необмежений доступ до чутливої інформації, включно з банківськими застосунками.
Офіційна позиція «Яндекса»
Борис Рютін, який керує групою безпеки «Аліси» та безпілотного транспорту «Яндекса», дав чітку відповідь на занепокоєння громадськості. За його словами, можливості асистента на мобільних пристроях завжди жорстко обмежені механізмами безпеки операційної системи. «Аліса» може взаємодіяти лише з тими даними та функціями, на які користувач дав явну згоду. Жодного «фонового» чи автоматичного доступу до банківських утиліт, повідомлень або іншої конфіденційної інформації немає й не передбачається.
Рютін підкреслив, що власник гаджета завжди зберігає право вибору помічника — будь то російський чи зарубіжний. Ця можливість вибору, за його словами, є базовим принципом, який не буде порушено. Він також зазначив, що «Аліса» не отримує жодних переваг перед іноземними моделями та працює в межах стандартного функціоналу, доступного будь-якому асистенту.
Суть законодавчої ініціативи
Приводом для такої бурхливої реакції стала інформація про те, що в Міністерстві цифрового розвитку обговорюється доопрацювання правил попереднього встановлення вітчизняного ПЗ на пристрої, що ввозяться в Росію. Йдеться про можливе включення «Аліси» до списку обов'язкових програм, а також про наділення її розширеними правами. У кулуарах обговорювався сценарій, за якого помічник міг би отримувати доступ до системних функцій, сповіщень і навіть застосунків, що працюють із чутливими даними.
Однак, як з'ясувалося, проєкт постанови, який уже з'являвся на порталі нормативних актів на початку серпня, був раптово знятий із публічного обговорення. За наявними відомостями, документ зараз доопрацьовується. У вихідній версії справді згадувалося, що помічник на базі ШІ може стати «сервісом із доступом до системних функцій», що й викликало тривогу в експертів.
Ризики та перспективи
Аналітики ринку вбачають у цій ситуації серйозний конфлікт інтересів. З одного боку, вимога попередньо встановлювати «Алісу» вже діє з 2021 року, і вона входить до списку обов'язкового софту. З іншого — наділення її ексклюзивними правами доступу може створити прецедент монополізації ринку та поставити користувачів перед фактом тотального контролю з боку одного гравця. Саме тому в «Яндексі» так наполегливо спростовують будь-які домисли про отримання асистентом особливого статусу.
Тим не менш, сам факт обговорення таких ініціатив в уряді викликає питання. Якщо раніше логіка регулювання була спрямована на обмеження зарубіжних технологій, то тепер виникає спокуса створити «національного чемпіона» з безмежними повноваженнями, що несе не менші ризики для приватності, ніж зовнішні загрози.
Мій коментар: Уся ця історія — класичний приклад того, як регуляторна невизначеність породжує чутки. Ринку потрібні чіткі та прозорі правила гри для ШІ-асистентів, а не точкові рішення на користь одного гравця. Інакше ми ризикуємо отримати ситуацію, де боротьба за цифровий суверенітет обернеться створенням нового, ще могутнішого цифрового монополіста, перед яким будуть безсилі навіть найсучасніші механізми захисту даних.