Навколо голосового асистента «Аліса AI» розгорівся неабиякий скандал. Причиною стала ініціатива Мінцифри, яка передбачає розширення прав ІІ-помічників на пристроях росіян. У кулуарах заговорили про те, що «Аліса» може отримати ексклюзивний доступ до банківських застосунків та інших чутливих даних. Однак у «Яндексі» поспішили розставити всі крапки над і, заявивши, що жодного «карт-бланшу» в асистента не буде.
Офіційна позиція «Яндексу»
Борис Рютін, який відповідає за безпеку «Аліси AI» та безпілотного транспорту в компанії, прямо заявив: можливості асистента на мобільних пристроях завжди жорстко обмежені механізмами безпеки операційної системи. За його словами, «Аліса» може отримати доступ лише до тих даних і функцій, на які користувач дав явну згоду. Ні про який «необмежений доступ» до банківських застосунків чи іншої конфіденційної інформації не йдеться.
Рютін підкреслив, що власник гаджета завжди сам обирає, яким помічником користуватися — вітчизняним чи закордонним. Це базове право, доступне кожному. Більше того, за його оцінкою, «Аліса AI» не отримує жодних додаткових можливостей і не має переваг перед іноземними моделями, залишаючись лише стандартним асистентом.
Суть законодавчої ініціативи
Дискусія розгорнулася навколо доопрацювання правил попереднього встановлення вітчизняного ПЗ на пристрої, що ввозяться в Росію. Йдеться про смартфони, планшети та розумні колонки. Проєкт постанови, який це регулює, уже з'являвся на порталі нормативних актів на початку серпня 2026 року, але потім був раптово знятий для доопрацювання.
У початковій версії документа, як повідомляється, «Аліса AI» могла б отримати розширені права нарівні з іншими системними застосунками. Це викликало побоювання експертів, які побачили в цьому ризик монополізації ринку «Яндексом». Адже одночасне попереднє встановлення та потенційне розширення прав могли б поставити «Алісу» в унікальне становище серед усіх застосунків на пристрої.
Що це означає для ринку
Показово, що «Яндекс» змушений публічно спростовувати власні можливі привілеї. Це свідчить про високу чутливість теми. З одного боку, держава прагне обмежити закордонних ІІ-помічників, з іншого — ринок побоюється створення нового монополіста. У підсумку ми бачимо класичну історію: регулятор хоче контролю, а бізнес — прозорих правил гри, які не дадуть нікому несправедливої переваги.
Мій погляд: Сама постановка питання про доступ ІІ до банківських даних — тривожний сигнал для всієї індустрії. Навіть якщо зараз «Аліса» й не отримає розширених прав, сам прецедент обговорення таких повноважень створює небезпечну зону невизначеності. У світі, де дані — нова нафта, будь-який натяк на ексклюзивний доступ до фінансової інформації великого гравця має викликати пильну увагу регуляторів і громадськості. Інакше ми ризикуємо отримати не технологічний прогрес, а новий інструмент тотального контролю.